Важливо Волинь Новини

День волонтера: всесвітнє свято тих, в чиїх серцях живе добро

Сьогодні, 5 грудня, весь світ відзначає День волонтера. Волонтери – люди, які роблять цей світ трішки кращим, допомагають іншим і не чекають за це подяки. Святкувати День волонтера в Україні почали в 90-х роках, а офіційно його визнали 10 грудня 2003 року, згідно з Постановою Кабміну.

Читайте також: Лучан закликають здіснити мрії літніх людей з “будинку престарілих”

Заснували це свято ще у 1985 році за ініціативою Генеральної Асамблеї ООН. Сьогодні всі волонтери світу можуть відзначити цей День, розповісти про себе іншим та поділитися своїми цінностями.

Луцьк – місто багате на людей з великими душами та добрими серцями. Кожен, хто хоче допомагати іншим, вибарає свою нішу: робота з воїнами та ветеранами АТО, допомога дітям, літнім людям або ж тваринам. Але всіх їх об’єднує одне – бажання творити добро.

Сергій Балицький – керівник волонтерського центру «Серце патріота». Благодійністю займається вже 5 років, відомий тим, що багато сил витрачає на допомогу воїнам та ветеранам АТО. Каже, допомагає, аби виразити вдячність за все те, що роблять для захисники на Сході.

“Надихає те, що допомагаємо людям. Їздимо в шпиталь, а там молоді хлопці такі, поранені, а ми всі здорові і красиві… Хочеться, щоб і їм було добре. Хочеться і в подальшому допомагати таким людм і підтримувати, бо вони по свої волі пішли воювати, щоб ми процвітали та почувалися в безпеці.”

Юна волонтерка Анастасія Рудик вже другий рік підтримує літніх людей, які живуть в Луцькому геріатричному пансіонаті. Дівчина дуже шкодує тих, від кого відмовилась сім’я і кого покинули в так званому в народі “будинку престарілих”. Вони так потребують любові та уваги, а натомість живуть марними сподіваннями та минулим.

“Сьогодні мене вітають з днем Волонтера, хоча я і не вважаю себе саме Волонтером , усім хто запитує кажу, що я просто небайдужа лучанка, яка хоче і може допомагати тим, хто цього потребує.
Для мене це важливо, світ дедалі стає жорстокішим, і я на власному прикладі хочу показати усім, що творити добро і допомагати іншим не соромно, і розповідати про це в соціальних мережах також, таким я чином я залучаю однодумців до хорошої справи.
Мій девіз: «Разом творити добро не складно»!
Дякую усім хто підтримує та допомагає мені в цій справі, нехай хороші вчинки повертаються з вторицею до вас.”

Є і ті волонтери, які дбають про найнезахищеніших – про “братів наших менших”. На жаль, від людської жорсткості, байдужості та безпідповідальності потерпають тисячі тварин, які не можуть про себе подбати чи захиститись. Тому є люди, які борються за їх права.

“Тварини не взмозі себе захистити. Вірять людям, залежать від людей. Вони менш захищені, навіть, ніж найменші діти – бо на боці дітей батьки та закон. А проти тварин часто ціле суспільство, що закриває очі, проходить повз…” – каже зооволонтерка Юлія Сухоставська.

“У них нікого, крім нас немає… Вони не можуть нам розповісти словами, що пережили або переживають. Це можна почути тільки серцем, яке, на жаль більшість закриває, щоб не бачити проблеми. Але добре, що є просто небайдужі люди, яким не все одно, який приклад подавати і яким небайдужі скитання тих, що стали непотрібними.” – коментує захисниця тварин Ельвіра.

“Волонтерство — це прояв альтруїзму. З мого боку,така діяльність стосується лише тварин. Собак і котів люди приручили і мають нести за них відповідальність. Я розчаровуюсь у людстві, виконуючи його обов’язки.” – додає її колега Яна.

“Волонтери – це свого роду маленькі колеса правової держави. Адже вони рухають нашу країну в бік кращих змін – в бік європейських цінностей захисту тварини і людини, зміцнення демократії, прав і свобод народу, стоять на захисті інтересів багатьох. І якби голосно це не звучало, але це так. Адже саме завдяки мирному тиску волонтерів відбуваються зміни на краще.” – Надія Хмара.

Як на мене, допомога, особливо звірям – це чистий прояв любові. Здається, людство щось все більше і більше забуває це почуття. Лахматулі – то, мабуть, наші вчителі, вони робить нас людьми, хоч на хвилинку. Єдине, що треба вчитись переносити оті хороші речі, на які ми здатні, ще й на інші аспекти життя. – переконана Олександра Совяк.

Видання Волинь infa приєднується до привітань та бажає усім причетним до свята сили, натхнення і успіхів у тій нелегкій справі, яку творять добрі та дивовижні Люди.

Читайте наші новини у мережі Facebook

Leave a Comment