У Луцьку представили монографії про розпад імперій та формування післявоєнного устрою в 1918–1923 рр., Волинь’43, історію Волині від середньовіччя до сьогодення та розквіт регіону в міжвоєнний період, – повідомляє Монітор Волинський.
Презентація відбулася 22 квітня в рамках Міжнародної наукової конференції «Волинь у європейському геополітичному та культурному просторі».
Колективну монографію «Волинь у європейському геополітичному та культурному просторі: вибрані питання», що вийшла за підтримки Генерального консульства РП у Луцьку, учасникам конференції презентували її укладачі: професор Микола Кучерепа, Людмила Стрільчук та Оксана Каліщук з факультету історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки.
Тексти польських та українських дослідників, із яких складається монографія (загалом у книзі опубліковано 19 наукових статей), стосуються різних епох – від середньовіччя до сьогодення, але більшість матеріалів, з огляду на спеціалізацію авторів, присвячені міжвоєнному періоду.
Микола Кучерепа розповів, що укладачі не зачіпали контроверсійних питань, порушених істориками: «Ми це залишили читачеві – погоджуватися чи ні з тією чи тією тезою автора».
Монографія вийшла друком в одеському видавничому домі «Гельветика». Рецензентами книги стали професори Іван Патриляк із Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Микола Литвин з Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України.
Науково-популярне видання «На сході Європи: міжвоєнний розквіт Волині» побачило світ наприкінці 2020 р. у луцькому видавництві «Синя папка». Публікація вийшла за підтримки Генерального консульства РП у Луцьку. Учасникам конференції її представив автор Олександр Котис – краєзнавець та керівник відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради.
«Чим ця книга відрізняється від інших досліджень міжвоєнної історії Волині та Луцька зокрема? Тим, що автор свідомо уникає політичних моментів, він зазначає це у вступі, натомість переносить читача в особливу атмосферу того часу. Тут багато про театр, кіно, кав’ярні, архітектуру Луцька», – розповів ведучий презентації Олег Разиграєв, доцент кафедри всесвітньої історії та філософії ВНУ імені Лесі Українки.
У книзі зроблено акцент на двох головних темах: культурі та архітектурі. «Мені було цікаво представити культуру Волині через персоналії, які її творили. Не всі вони були уродженцями Волині, частина з них опинилася тут через життєві обставини, але всі вони зробили свій внесок у певній сфері», – зазначив Олександр Котис, додаючи, що героями книги є представники різних національностей.
Як підкреслила Мирослава Філіпович, доцент ВНУ імені Лесі Українки, такої популярної, доступної для пересічного читача літератури про Луцьк і Волинь дуже мало. Із нею погодилася професорка Оксана Каліщук: «На жаль, ми, професійні історики, не любимо писати науково-популярно. Це той напрям, який нам, історикам, потрібно освоювати».
Мирослава Філіпович рекомендувала автору продовжувати доповнювати книгу новою інформацією та згодом її перевидавати, пояснюючи також, чому, попри неоднозначні міжнаціональні відносини, про міжвоєнний період на Волині ми все ж можемо говорити як про період розквіту.
Наступною презентували видану у Львові 2020 р. монографію Оксани Каліщук «Волинь’43: історіографічне пізнання і криве дзеркало пам’яті», в якій проаналізовано сучасний стан дослідження Волинської трагедії 1943–1944 рр. та особливості функціонування пам’яті про Волинь’43 в українському та польському суспільствах. Книга вийшла в рамках програми пріоритетних досліджень Національної академії наук України.
«У цій праці оглянуто українську, польську, російську, європейську та північноамериканську історіографії, які стосуються теми Волині’43», – акцентувала наукова редакторка книги Надія Халак зі Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського НАН України.
На думку Оксани Каліщук, окремого вивчення потребує динаміка змін у баченні подій Волині’43 істориками і суспільством: «Цей аналіз доволі непростий. Потрібно говорити про зміни поглядів окремих істориків, про те, наскільки зближуються позиції всередині національної історіографії, чи вдається вести діалог між національними історіографіями та чи можуть бути арбітрами в цій проблематиці історики із Західної Європи та Америки».
Обговорюючи книгу, присутні говорили про потребу відновлення українсько-польських зустрічей істориків, які відбувалися в Луцьку на початку двохтисячних років.
На завершення представили ще одну колективну монографію – «Rozpad imperiów. Kształtowanie powojennego ładu w Europie Środkowo-Wschodniej w latach 1918–1923» (укр. «Розпад імперій. Формування післявоєнного устрою в Центрально-Східній Європі в 1918–1923 рр.»). Вона видана за результатами конференції, що відбулася у Вроцлаві восени 2018 р. У ній взяли участь вчені з Австрії, Польщі, України, Литви, Сербії та Німеччини.
До монографії увійшли 26 наукових статей, серед авторів були теж волинські вчені Сергій Гладишук, Юрій Крамар та Олег Разиграєв. Тексти волинян присвячені суспільно-політичній ситуації на Волині в період становлення польської адміністрації в 1918–1921 рр., формуванню польської пенітенціарної системи на Волині та Східній Галичині в 1918–1923 рр. та організації польського адміністративного апарату на Волині в 1919–1920 рр. «Їхні тексти з погляду польської історіографії – це дослідження на нову тематику. Польські історики раніше її не порушували», – сказав професор Пьотр Ціхорацький із Вроцлавського університету, один із рецензентів книги та учасник конференції, що пройшла 22 квітня в Луцьку.
Усі представлені видання, окрім книги Олександра Котиса, яка для читачів буде доступна невдовзі, можна знайти в бібліотеці ВНУ імені Лесі Українки. Колективні монографії можна також придбати в інтернет-книгарнях.
Текст і фото: Наталя ДЕНИСЮК
