Новини

Більше ніяких карантинів: Європа відмовляється від жорстких заходів

Європа готується до першої повної зими з коронавірусом і другої хвилі пандемії, але має твердий намір уникнути нового локдауну, який паралізував життя на континенті минулої весни.

Видання BBC News Україна розповідає, що загальний карантин надто дорого коштував суспільству та економіці, тому політики шукають аргументи на користь життя з вірусом, а не повної ізоляції від нього. І все частіше знаходять їх.

Літній вихід з локдауну обернувся зростанням кількості хворих, однак зараз немає ні сплеску смертності, ні хвилі госпіталізацій. Люди втомилися, кількість невдоволених і тих, хто проти карантину, зростає. Доходи бізнесу, населення і держави падають, а витрати на підтримку економіки у штучній комі стають надто важкими.

Все це дає європейцям надію на зиму без локдауну, особливо з огляду на те, що і медицина, і люди, і бізнес поступово адаптуються до життя з вірусом: носять маски, миють руки, тримають дистанцію, працюють з дому. Емоційні італійці з іспанцями поводяться, як стримані скандинави, і сподіваються пройти другу хвилю шведським шляхом – не закриваючи магазини, кафе, офіси і кордони.

Проти нового локдауну вже висловилися найвпливовіші політики на континенті: німецька канцлерка Ангела Меркель і президент Франції Еммануель Макрон.

“Ми не можемо дозволити собі зупинити життя в країні, оскільки карантин має безліч шкідливих побічних ефектів”, – сказав Макрон в інтерв’ю журналу Paris Match перед зустріччю з Меркель у своїй резиденції на Лазурному березі.

Поговоривши з Макроном, Меркель сказала, що ніхто в ЄС не хоче повторення весняного кошмару, коли 450 млн мешканців найбільшого на планеті політичного і торговельного союзу раптом виявились розділені та відрізані одне від одного.

“Як політики ми за всяку ціну прагнемо уникнути нового закриття кордонів, – сказала вона. – Але для цього нам потрібно діяти разом”.

Через вірус 27 країн Євросоюзу не лише закрилися від світу, а й відгородилися одна від одної шлагбаумами на внутрішніх кордонах, про які не згадували десятиліттями.

Люди припинили їздити у справах і у відпустку, що разом з іншими наслідками локдауну завдало гігантської шкоди економіці ЄС. За своїми розмірами – 14 трлн євро на рік – вона поступається лише американській, адже в останні роки статки зростали, нехай і мляво. Коронавірус поклав цьому край: цього року спад перевищить 8%, і економіка недоотримає понад 1 трлн євро.

За час першої хвилі (з лютого по червень) ключовий сектор послуг скоротився на 16,4% загалом, а ось обвал туристичних послуг склав аж 75%.

До середини літа пожвавлення намітилося лише у ресторанному бізнесі, але й там обіг відновився ледь наполовину. Готелі та авіакомпанії залишаються у глибокій кризі з показниками на 70% нижчими за доковідні.

Обійтися без карантину

Такими темпами бізнес не лише не переживе другу хвилю, а й ризикує не дожити до неї.

Звичайно, не факт, що вірус повернеться з новою силою, але передчуття другої хвилі загострилося у Європі з поверненням школярів і студентів у класи і в громадський транспорт після пів річної перерви. І через майбутнє похолодання, яке зажене людей у приміщення, де ризик заразитися вищий, ніж на терасах і галявинах.

Тому Європа прагне знайти спосіб подолати будь-яке загострення пандемії, не замикаючи людей по домівках на кілька тижнів, як це було у більшості найбільших країн ЄС – Франції, Італії, Іспанії. І в сусідній Британії.

“Я зараз відкидаю можливість нового локдауну в нашій країні”, – сказав міністр охорони здоров’я Італії Роберто Сперанца.

“Загальний локдаун Італії не загрожує”, – сказав він в інтерв’ю агентству Bloomberg і пояснив свою впевненість тим, що зараз лікарні краще підготовлені, аналізи роблять швидко, середній вік тих, що заразилися, – 30 років, більшість не мають навіть симптомів, а по всій країні в кінці серпня в реанімації було 66 пацієнтів проти 4068 на весняному піку пандемії.

Його німецький колега висловився у тому ж дусі: взимку і восени Німеччина обійдеться без великого карантину.

“Вже точно не знадобиться запроваджувати його в масштабах всієї країни. Ми впевнено входимо в осінньо-зимовий період”, – сказав очільник німецького міністерства охорони здоров’я Єнс Шпан.

Переважно тому, додав він, що за останні пів року медики і посадовці навчилися точково боротися з епідемією, виділяти й ізолювати осередки, не вдаючись до килимових бомбардувань.

Навчитися жити з вірусом

Чим далі в минуле відходить перший напад страху перед смертельним вірусом і чим чіткіші обриси економічної та соціальної кризи, тим більше критиків у тактики випаленої землі, до якої вдалася влада багатьох країн світу в перші місяці пандемії.

І тим менше у політиків бажання повторювати експеримент над виборцями.

“Ми повинні за всяку ціну уникнути крайніх заходів, до яких ми вимушено вдалися у березні-квітні, оскільки і з соціальної, і з економічної точки зору вони – нестерпні”, – сказав у понеділок португальський прем’єр Антоніу Кошта.

Можливо, влада перегнула палицю, але іншого виходу не було, переконаний німецький міністр Шпан.

“У березні була не така ситуація, як зараз, у вересні. Ми менше знали, і динаміка була інша. Тоді єдиним правильним і необхідним рішенням було вжити заходів, і ми зробили це, щоб захистити людей”, – сказав він.

За цей час лікарі розібралися з тим, як ефективніше лікувати хворих Covid-19, вчені створили кілька вакцин і зараз тестують їх, а влада зміцнила систему охорони здоров’я, загасила смертельний спалах у будинках для людей похилого віку, налагодила масове тестування, навчилася відстежувати контакти хворих і запроваджувати локальні локдауни.

Смертність в Азії і Європі зійшла нанівець, а з нею зник і страх нової пандемії масштабу “іспанки” столітньої давнини або чуми у середньовічній Європі.

Настав час повертатися до нормального життя, кажуть невдоволені, а то боротьба з вірусом завдасть більшої шкоди, ніж сам вірус. Санітарні бунти прокотилися Європою, і найгаласливішими за традицією виявилися німці.

Влада відповіла: на все свій час, спочатку повернемо економіку до життя, дітей – у школи, працівників – на роботу. Якщо для цього всім доведеться носити маски та відмовитися від вечірок, значить, так тому й бути, будемо штрафувати порушників.

“Нам доведеться ще довго жити з цим вірусом”, – сказала німецька канцлерка Ангела Меркель і нагадала, що стримувати епідемію восени і взимку складніше, ніж влітку.

“Проблема, як і раніше, – серйозна”, – сказала Меркель на пресконференції, пояснюючи недавнє рішення посилити правила і штрафи.

Її австрійський колега Себастьян Курц вважає, що повернутися до колишнього життя вдасться не раніше літа.

“Виходячи з того, як нині розвивається ситуація, дуже ймовірно, що наступне літо буде вже нормальним”, – сказав канцлер Австрії й не виключив посилення деяких санітарних норм вже цього тижня.

З однією метою – приборкати пандемію, не вдаючись до карантину березневих масштабів, сказав Курц.

Його палко підтримав президент Франції, яка, як і Австрія, славиться гірськолижними курортами і не хоче втрачати ще один зимовий туристичний сезон.

“Наше головне завдання – повернути людей на роботу, – сказав Макрон. – Всі наші зусилля спрямовані на те, щоб уникнути ще одного локдауну, особливо загальнонаціонального. Ми навчені досвідом і знаємо, що нічого не можна відкидати. Але ми робимо все можливе, щоб цього не сталося”.

Leave a Comment