Як відомо, у час російської агресії проти нашої держави гостро постає питання захисту школярів від можливих бомбардувань або інших небезпек війни. Адже вже за лічені дні в українських школах стартує новий навчальний рік. Зрештою, начальні заклади, які мають облаштовані укриття, переходитимуть на навчання офлайн.
Утім, перед батьками дітей-учнів постає надскладний вибір між якістю освіти та безпекою школярів.Чи є у Луцьких школах належні бомбосховища та в якому вони стані? Чи вистачить їх на всіх дітей?
На ці актуальні питання шукали відповідь журналісти Волинь infa.
Відтак, журналісти Волинь іnfa проінспектували декілька шкіл у Луцьку, щоб пересвідчитись, чи насправді вони встигли підготувати укриття та як в нинішніх умовах навчатимуться діти.
Спершу кореспонденти Волинь infa завітали до Луцького НВК №9, який розташований за адресою вулиця Потапова, 30.
Зауважимо, що директор Олександр Дубина не надто привітно зустрів журналістів у стінах школи. А на прохання продемонструвати укриття, зазначив що це є військовий об’єкт. Утім,бомбосховище, яке розташоване на території навчального закладу врешті – решт показав, наполягаючи, що “імпровізована” екскурсія у підвальне приміщення, пройде без усіляких фото.
У комунальному закладі НВК №9 є підвальне приміщення, яке можна класифікувати, як найпростіше безпечне укриття.
Тим паче, у ньому присутнє водопостачання та водовідведення, частково освітлення і вентиляція, працюють санвузли, стіни розмальовані яскравими малюнками. Навколо стоять дерев’яні піддони, на яких зможуть сидіти діти. Також стоять лавки, зроблена санітарна побілка. До слова, в підвалі не холодно й сухо.
Працівникам вдалося не лише організувати простір, а й зробити його по-домашньому затишним.
Нагадаємо, шкільні укриття мають бути надійними, там обов’язково мають бути туалети (якщо немає змоги встановити стаціонарні, можна замінити їх біотуалетами).
Зазначимо, за останні два тижні у школі було проведено більше 10 перевірок. Були численні комісії, які оглядали укриття. Також була проведена комісія від Луцької міської ради та Департаменту освіти, перевіряли бомбосховище і представники ДСНС.
Яке буде навчання з 1 вересня 2022 у стінах НВК №9 – невідомо.
«Поки не буде відповідне рішення від військово – цивільної адміністрації – нічого коментувати у школі не будуть.
Ми повинні дочекатися підсумків комісії, яка їздила від військово – цивільної адміністрації. У нас були представники ДСНС і санстанції.
Усі власні враження вони поінформують і висновки комісії отримає голова адміністрації. Після того, як він прийме рішення, посилаючись на попередні висновки, ми вирішуватимемо з педагогічною Радою, який є вищим законодавчим органом у школі і батьківською конференцією. Згодом, директор матиме змогу видати відповідний наказ.Це у всіх школах відбуваються відповідні процедури. Ми повинні дочекатися рішеннь», – зазначив директор Олександр Дубина.
“Це велика відповідальність, коли у школі навчається близько 1200 дітей і раптово лунає сигнал повітряної тривоги”, – інформує Олександр Дубина.
У яких випадках точно не рекомендують офлайн?
- Якщо є руйнація опорної конструкції. Косметичним ремонтом у таких випадках не обійтися.
- Якщо під укриття планують переробити тир, в якому немає опалення.
- Якщо клас на першому поверсі намагаються трансформувати в укриття. Зокрема, вікна закладають мішками з піском. Навчальні аудиторії взагалі не придатні для цього. Є велика загроза, що учні травмуються склом, якщо ударна хвиля дістанеться приміщення. Натомість рекомендовано поставити металеві захисні екрани (і це як допоміжний засіб, це ще не робить клас укриттям). Мішки з піском теж можна використати лише як додатковий засіб стримування, окремо вони не убезпечують. Двері з ДСП не дають захисту, їх варто замінити металевими або з набитим залізом. Допоміжні господарські приміщення без вікон легше дообладнати під найпростіше укриття.
- Не варто розпочинати очне навчання тим школам, що розташовані поруч з об’єктами хімічно небезпечними, стратегічними, військовими частинами — усіма потенційними цілями ворога.
Варто зазначити, що в укриттях заборонено використовувати легкозаймисті синтетичні матеріали. Як і не можна використовувати синтетичні матеріали та інші види матеріалів, що виділяють під час нагрівання чи експлуатації небезпечні хімічні речовини. Це стосується і оздоблення внутрішніх приміщень сховища.
Які вимоги до укриттів?
✔️На одну людину має припадати хоча б 0,6 кв. м.
✔️Природна чи автоматична вентиляція.
✔️Водопостачання: резервуари з водою, бутельована вода (з розрахунку кожному, хто перебуватиме в укритті, 1 л на 12 годин) або централізоване водопостачання.
✔️Не менш ніж два входи (один вхід допускається у сховищах та протирадіаційних укриттях, що вміщують до 20 осіб, а в найпростіших укриттях — до 50 осіб).
✔️Справний стан сходових маршів, дверей.
✔️Відсутність великих отворів у зовнішніх огороджувальних конструкціях, а наявні отвори (крім дверних) забезпечують можливість їх закладання (мішками з піском або ґрунтом, бетонними блоками, цегляною кладкою).
✔️Висота має становити не менш ніж 1,7 м.
✔️Наявність окремих приміщень для біотуалетів або виносної тари для нечистот (для неканалізованих будівель).
✔️Місця для сидіння — на всіх, хто перебуватиме в укритті.
✔️Штучне освітлення (заборонено використання незакріплених світильників, із незахищеними лампами, тимчасових електричних мереж). Окрім цього, має бути запасне освітлення на випадок відключення електроенергії: ліхтарі, свічки.
✔️Ломи, лопати, сокири, пилки по металу — на випадок, якщо завалить входи.
✔️Засоби пожежегасіння.
✔️Аптечка.
✔️Окремі телефонні лінії, радіоточка чи радіоприймач. Окрім сигналу тривоги, решта рекомендацій населенню в екстрених ситуаціях надходить зазвичай по радіозв’язку.
Батькам школярів радять:
ознайомитися з картою укриттів між місцем проживання та закладом освіти, перевірити наявність, доступність та стан укриттів;
спланувати шлях дитини до школи так, щоб у разі повітряної тривоги батьки та дитина або сама дитина могла сховатися в укритті;
розробити алгоритми дій дитини у разі повітряної тривоги по дорозі до школи та зі школи до місця проживання;
звернутися до закладу освіти щодо огляду укриття;
підтримувати зв’язок із класним керівником та педагогами.
Головне питання – хто має опікуватися укриттям у закладі освіти, приводити його в нормальний стан, виділяти кошти для його облаштування. Згідно з Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, опікуватися захисними спорудами мають балансоутримувач захисної споруди – власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі, а це – засновники закладів освіти.
Якщо це заклад комунальної форми власності, то засновником є орган самоврядування, тобто відповідна рада від імені територіальної громади. Якщо засновником є заклад обласної форми власності – то, відповідно, обласна рада, якщо державної форми власності – орган державної влади від імені держави (пункт 7 статті 1 Закону України “Про освіту”).
Зрештою, до початку освітнього процесу в очній формі навчання готові в Україні лише 19% закладів освіти, всі інші потребують укриттів. Про це повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій… І що з тим робити? Але чому ми зараз продовжуємо жити, ніби нічого не відбувається?
Фахівці закликають не нехтувати якістю, не намагатися з останніх сил робити горе-укриття, яке ні від чого не захищає та може бути небезпечним для дітей. Давати рекомендації в цьому разі комісія все одно не буде….
