На туберкульоз хворіють в усьому світі, і Україна, на жаль, не виняток. В нашій державі не досягнуто епідемічних показників, тобто ситуація не є критичною, як іноді подається у ЗМІ та соцмережах. Однак нехтувати небезпекою не варто. Згідно з останніми даними середня захворюваність на туберкульоз становить 45 осіб на 100 тисяч населення. Але важливі не статистичні дані . Проблема у тому, що збудник туберкульозу продовжує циркулювати. Навіть якщо він вражає одну чи дві особи, це вже небезпека для соціуму. Тож першочергове завдання медиків, науковців і всього суспільства – перервати ланцюг передачі хвороби.
Читайте також: Волинянина судили за продаж “гуманітарних” машин: авто конфіскували
Щодо людей, які захворіли на туберкульоз на Волині, то їх кількість за останній рік зросла на 21 відсоток! Тобто, вперше виявлених хворих і тих, у кого рецидив, в області на 141 особу більше, ніж за відповідний період минулого року. Люди активніше стали звертатися для обстеження за направленнями сімейних лікарів. Є чимало запущених, важких хворих. На жаль, констатуємо збільшення у 5 разів виявлення туберкульозу у дітей!
Ситуацію із захворюваністю на туберкульоз, профілактику, лікування, подолання стереотипів у суспільстві щодо цієї недуги коментують фахівці: в.о. генеральної директорки КП «Волинський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр» Волинської обласної ради Оксана Комар та радник з питань доступності допомоги проекту «Підтримка зусиль у протидії туберкульозу в Україні» (РАТН/USAID) Юрій Субботін.
Публікацію підготовлено БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне», завдяки
щирій підтримці американського народу, наданій Агентством США з
міжнародного розвитку (USAID), шляхом фінансування Проєкту «Підтримка
зусиль у протидії туберкульозу в Україні», що виконується міжнародною організацією PATH.
Хто перебуває у «Групі ризику»?
Туберкульоз може вразити кожного, незалежно від віку, соціального статусу, достатку чи будь-яких інших факторів. Що впливає на ймовірність захворіти, як вберегтись , або як вилікуватись швидко і з мінімальними втратами? Усе це залежить від того, як люди дбають про своє здоров»я . Кожен сімейний лікар має щорічно, серед задекларованих осіб, формувати «групи ризику». Особи з цієї групи мають першими проходити скринінгове обстеження. А такі симптоми як кашель протягом двох тижнів, різка невмотивована втрата ваги, підвищена пітливість і температура тіла, – привід негайно звернутися до лікаря.
«Окрім фтизіопульмонологічного центру в Луцьку, необхідне обладнання є ще в 6 містах Волині – Нововолинську, Володимирі, Ковелі, Камені – Каширському, Маневичах і Любомлі. Отож не потрібно зразу їхати до Луцька, а в першу чергу звернутися до сімейного лікаря, який скерує до найближчої лікарні. І, буквально, за 3 – 4 години людина дізнається діагноз» , – зазначає Оксана Комар.
Які причини збільшення кількості захворюваності у дітей?
Найбільшу загрозу для дітей становить захворювання на туберкульоз у батьків. Важливо: якщо дорослий пацієнт з сім»ї пройшов правильне інтенсивне двотижневе лікування, його хвороба більше не становить загрози ні для нього, ні для оточуючих. Найбільший ризик захворіти на туберкульоз – це коли люди разом живуть у невеликих приміщеннях, і не провітрюють їх. На вулиці ризик зараження дорівнює нулю, у школі теж зараження малоймовірне. В суспільстві ще існує упередження, що якщо в класі є дитина після лікування на туберкульоз, то захворіє вся школа. Не панікуйте, бо це неправда! Це стигма!
Чому ж така невтішна статистика? Найперше, діагностичні можливості розширилися на порядок. Молекулярно – генетичні методи обстеження доступні в кожному районному центрі, а ще є дослідження фекалій для маленьких пацієнтів. Поки що ця послуга надається у Луцьку, але з часом необхідне обладнання з»явиться і в інших великих містах області. Окрім цього, є можливість оглянути пацієнтів за допомогою комп»ютерної томографії, МРТ, вже не кажучи про рентген та УЗД. Крім того був період, Певний період часу визначення «латентної туберкульозної інфекції» не проводилося і, відповідно, її не лікували. Тож сьогодні ми «пожинаємо плоди» бездіяльності.
«Зараз в нашому центрі, завдяки проекту РАТН є можливість проводити безплатний квантофероновий тест. Сімейні лікарі знають кого направляти. В першу чергу – діти з «контактами». Якщо діагноз не підтвердився, то проводять лікування латентної туберкульозної інфекції, щоб у майбутньому не дати недузі розвинутися. Досліджено, що 5 – 10 відсотків дітей, які вчасно профілактично не проліковані, захворіють протягом найближчих 5 років»,- констатує Оксана Комар.
Методи обстеження.
Можливості обстеження у нас на високому рівні. Спочатку на аналіз береться мокрота, а у складних випадках, коли підозрюють туберкульоз інших органів окрім легень, пацієнтів скеровують у спеціалізований медзаклад Луцька. Тут вже проводиться поглиблене обстеження, щоб встановити діагноз. Все необхідне – за державний кошт!
«На сьогодні Україна настільки осучаснила діагностичну базу, що дозволяє відмовитися або зняти з пріоритетного мікробіологічну діагностику. Тобто раніше діагностика тривала протягом місяця і більше, зараз цей термін, завдяки молекулярним дослідженням, скоротився до двох ГОДИН! Практично у кожному районі, в базових лікарнях є відповідне обладнання. Хворому можливо і не потрібно буде їхати до лікарні, бо сімейні лікарі знають, як відібрану мокроту доставити на діагностику. Дбайте про своє здоров»я і вчасно реагуйте на симптоми!», – закликає Юрій Субботін.
Чи обов»язкове направлення від сімейного лікаря і який алгоритм звернення для внутрішньо переміщених осіб?
Однозначна рекомендація – звертатися із направленнями, бо в цих випадках Національна служба здоров»я України сплачує кошти за пацієнта. Однак, якщо людина прийде без направлення їй не мають права відмовити! У цьому випадку витрати бере на себе лікувальна установа.
«Беремо аналізи в усіх і всім проводимо дослідження. Нікому не відмовили. Аналогічно з внутрішньо переміщеними особами. Є направлення – добре, немає – беремо без направлення. Я все ж закликаю звертатися спочатку до сімейного лікаря і визначити, чи потрібне обстеження і лікування у фтизіопульмонологічному центрі»,- звертає увагу Оксана Комар.
Які існують профілактичні заходи?
Своєчасне лікування латентної туберкульозної інфекції. Наступне – вакціонування БЦЖ (це бактерія туберкульозу, що вводиться в організм, яка захищає від поширених смертоносних форм хвороби). А також діагностика для визначення латентної інфекції. А ще – здоровий спосіб життя, повноцінне харчування, уникнення стресів.
«Головний чинник профілактики туберкульозу – пильність і своєчасне профілактичне обстеження. За існуючими нормативами, усі громадяни щороку у свого сімейного лікаря має пройти простий скринінговий тест – анкетування. Це кілька запитань, для того щоб лікар і пацієнт пересвідчилися, що немає перших ознак захворювання або факторів ризику. Якщо ж є якісь підозри, то ці люди не становлять загрози оточуючим і ще довго не становитимуть. Якщо ж своєчасно не звернутися і проігнорувати симптоми, і довести себе до того, що хвороба заставить тебе звертатися в лікарню, тоді створюється ланцюг передачі хвороби. Словом, якщо вчасно звернутися і вжити заходи, то і ризик захворіти значно зменшується»,- наголошує радник з питань доступності допомоги проекту «Підтримка зусиль у протидії туберкульозу в Україні»
Чому у суспільстві існує страх перед туберкульозом?
Людство живе з туберкульозом тисячі років. Але найінтенсивніший процес його поширення розпочинається з початком індустріалізації, урбанізації. Це приблизно двісті років тому. Тоді людство мало обмежені можливості для лікування.
«До середини минулого століття у нас лише полегшували ускладнення від туберкульозу, але люди розуміли , що рано чи пізно все закічиться трагічно. Ситуація зараз змінилася кардинально! І це відбулося дуже швидко, минули лічені роки. Та попри це люди ще не встигли отримати цю інформацію, бо вона не поширюється так швидко, на жаль. Окрім того необхідний час та копітка праця медиків і громадськості для зміни свідомості, для подолання стигми. Мало дізнатися про позитивні зрушення у подоланні туберкульозу, потрібно і на рівні підсвідомості подолати ці стереотипи живучі, ці «традиції» і укорінений страх. Тому донесення повної інформації є критично важливим!», – переконаний Юрій Субботін.
Костянтин Лоцман
Читайте також наші новини у Facebook
