Навчальний рік в Україні має розпочатися 1 вересня в очному режимі там, де це можливо. У прифронтових областях і прикордонних громадах застосовуватиметься онлайн-навчання. Безпека дітей є найголовнішим завданням при підготовці закладів освіти до навчального року. Напередодні початку навчального року батьки школярів на роздоріжжі: відпускати чи не відпускати своє чадо до школи? В той же час у Міністерстві освіти і науки запевняють, що роблять все, аби 1 вересня діти сіли за парти.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що уряд розробив рекомендації закладам освіти щодо підготовки до безпечного навчального року. Перш за все всі школи до вересня мають завершити підготовку до офлайн-навчання, зокрема, обладнати бомбосховища. Відвідувати можна буде лише ті заклади, які мають укриття.
«У сховищах мають бути тепло, світло, вентиляція, вода й усе для комфортного перебування під час тривалої повітряної тривоги. Навчання дітей і персоналу правильному поводженню під час тривоги мають стати регулярними», – наголосив він.
Чи відповідатимуть нормам ці сховища на Волині та чи захистять дітей та вчителів від ракетного удару – питання риторичне.
Днями на офіційній сторінці у мережі Facebook народної депутатки Ірини Констанкевич стартувало опитування батьків та вчителів з метою визначитись, який формат навчання є більш прийнятним у період війни.
«Шановні друзі, хто дотичний до освіти. Потрібне обговорення. За останньою заявою міністра освіти і науки Сергія Шкарлета, батьки учнів обиратимуть для дітей оптимальну форму навчання в школі. Пишуть заяви, де вказують, яка з двох форм (онлайн чи офлайн) для них прийнятна. Ще одна теза з виступу: на 1 серпня 30% шкіл вже готові до початку офлайн навчання. На жаль, діти втратили понад 2 роки для повноцінної освіти, спочатку коронавірус, нині – війна. Діти хочуть до школи, побачити однокласників, комунікувати, відвідувати нормальні уроки, мати активні перерви. Та офлайн навчання в школах викликає низку питань. Без сумніву в умовах війни – безпека на першому місці. Це пріоритет! Яка Ваша думка щодо цього питання? Яку форму навчання вважаєте за доцільне використовувати із 1 вересня? Дистанційна чи очна? Які позитивні практики, досвіди вам знайомі… Поділіться своїми міркуваннями», – йдеться у дописі.
До слова, на момент написання матеріалу, майже 90 відсотків опитаних висловились саме за дистанційне навчання. У коментарі інформаційному виданню Волинь infa народна депутатка Ірина Констанкевич зазначила, що це має бути широке обговорення, адже, такими опитуваннями не тільки вимірюється суспільна «температура», але й враховується думка батьків та вчителів без так званого «адміністративного тиску».
«Виходячи з того, що ми маємо на цю годину, 90% опитаних виступають за онлайн-навчання. Питання безпеки сьогодні є ключовим, і ніщо цього не може компенсувати. Як мама вже дорослих дітей, спираючись на свій батьківський досвід хочу сказати, що теж би обрала онлайн-навчання. Ми розуміємо, що війна завершиться і завдяки Збройним силам України ми обов’язково переможемо. Нам доведеться відновлювати країну і саме від розумового та інтелектуального потенціалу залежить, якою буде країна, але, наголошу, країна – це завжди в першу чергу люди. Тож якщо ми зараз будемо нехтувати безпекою та життям наших дітей, то Україна втратить цей потенціал», – зауважує народна депутатка.
Разом з тим, Ірина Констанкевич переконує, що й дистанційне навчання можна і потрібно організувати належним чином.
«Я маю власний педагогічний досвід онлайн, бо саме так доводилося викладати в університеті магістерські курси. Хочу запевнити, що якісно організувати таке навчання можливо і претензія тут вже не до форми, а до тих методів та знань, які даються під час уроків. Міністерству освіти і науки варто було б відпрацювати методику такого дистанційного навчання і запропонувати вчителям, як урізноманітнити уроки. Адже ця форма роботи втомлива не лише для дітей, але й для вчителів. Не треба забувати і про комбіновані форми навчання – колективні та індивідуальні», – каже Ірина Констанкевич.
Неодноразово звучала думка, що у так званих «безпечних регіонах» варто організовувати навчання саме в очному форматі. Ірина Констанкевич наголошує, що оптимізму в таких аргументах мало.
«Ще в нас звучить один аргумент на користь очного навчання, що, мовляв, території різні і там, де безпечно, можна його організувати в класах. Але якщо раніше можна було говорити, що в нас є якісь умовно безпечні території, то зараз їх уже немає. Як найближчий приклад, ситуація, яка нещодавно була на Ковельщині, або ж та трагедія, яка сталася у Вінниці. На Волині ми не застраховані від ворожих ударів по школах у містах чи то в селах, сьогодні небезпека чатує кругом», – переконана народна депутатка.
Обурена Ірина Констанкевич і тим, що зараз усю повноту відповідальності за життя та здоров’я дітей під час очного навчання хочуть перекласти на простого вчителя.
«Ми маємо розуміти, що життя наших дітей на першому місці і перекладати сьогодні відповідальність на вчителів не можна. Без сумніву, що в умовах тривоги, у найкоротший час зібрати клас із 30 дітей та довести його до укриття таки проблемно. Щодо укриттів, стану, умов, то я маю намір проїхати і подивитися, про які 30% укриттів йшлося в інтерв’ю Міністра освіти і науки та чи насправді вони відповідають вимогам, адже мова йде про безпеку дітей. Шкільну програму можна наверстати, а життя дітей не повернеш», – наголошує парламентар.
