Що далі бойові дії просуваються на захід, то більша ймовірність того, що заблукала російська ракета приземлиться на території НАТО, припускає автор статті.
Через місяць після вторгнення Росії до України війна перебуває в активній фазі, українські сили надалі успішнообороняють Київ. За оцінками західних експертів, воєнні дії можуть завершитись за допомогою дипломатії, водночас частина припускає ескалацію конфлікту із залученням до нього НАТО.
Про це йдеться у статті Спенсера Бокат-Лінделла для видання The New York Times.
За словами міністра оборони США Ллойда Остіна, вторгнення РФ “фактично застопорилося”, і досі не досягнуто жодної з основних цілей диктатора Володимира Путіна. З іншого боку, очільник Кремля може ухвалити рішення про посилення бомбардувань, які зруйнували низку українських міст.
Автор статті дав чотири, на його думку, найреалістичніші відповіді на питання “куди піде війна і чим вона може закінчитися”? Три з них передбачають дипломатичне втручання в тому чи іншому вигляді.
Варіант 1 – швидкий успіх переговорів
Минулого тижня представники України та Росії розпочали новий раунд переговорів. Девід Леонгардт із NYT переконаний, що обидві сторони мають умови, які не підлягають обговоренню. Так, Україна, ймовірно, відмовиться від угоди, яка б позбавила її контролю над Києвом, водночас Росія відкине будь-яку домовленість, яка залишає двері для членства в НАТО відчиненими для України.
На думку американського оглядача, укладання мирної угоди наразі не дуже ймовірне. Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що не бачить ознак сумлінних зусиль російської влади щодо припинення війни, а його колега з Франції висловив аналогічний скептицизм.
Проте деякі експерти обережно схиляються до успіху потенціалу дипломатії. Як сказала старша науковаспівробітниця New American Engagement Initiative у Центрі стратегії та безпеки імені Скоукрофта Емма Ешфорд, низька ефективність російських військ спонукала РФ пом’якшити свої вимоги: офіційні особи в Москві тепер менше говорять про зміну влади в Києві та “демілітаризацію”, а значно більше – про український нейтралітет.
“Почекайте ще кілька тижнів, і може настати момент, коли ми матимемо можливість для переговорів”, –зазначила Ешфорд.
Варіант 2 – довга виснажлива війна
Є ймовірність, що низька якість російської військової кампанії може підштовхнути Путіна до дипломатії. Проте за словами оглядача Томаса Фрідмана, це буде російським планом Б – за допомогою посилення бомбардувань житлових районів вийти на переговори з сильнішими позиціями.
“Якщо Путін не зможе окупувати всю Україну, він спробує нав’язати свої умови, змусивши 5-10 мільйонів українців, насамперед жінок, дітей та літніх людей, тікати до Польщі, Угорщини та Західної Європи – щобстворити такий важкий соціальний та економічний тягар, що ці держави чинитимуть тиск на Володимира Зеленського, щоб він погодився на будь-які умови для зупинення війни”, – припустив Фрідман.
Як на такий підхід до переговорів відреагували б західні країни? Девід Сенгер із NYT вважає, що підтримка українського спротиву лише посилиться, що нагадає “старі недобрі часи” холодної війни. Конфлікт у такому разі стане затяжним, його наслідки важко передбачити.
Метою Росії знову буде заміна уряду України на маріонетковий та встановлення нової залізної завіси в Європі, написали Баррі Павел, Пітер Енгельке та Джеффрі Чімміно у статті для Atlantic Council.
Варіант 3 – активна роль Китаю
У США заявили, що Росія звернулася до КНР по військову та економічну підтримку. Президент Джо Байден попередив лідера Китаю Сі Цзіньпіна, що схвальне рішення щодо цього прохання матиме “наслідки”, хоча не уточнив, якими саме вони можуть бути.
“Дилема адміністрації США полягає в тому, що Китай є другою за величиною економікою у світі і відправною точкою незліченних глобальних ланцюжків постачань. На відміну від Росії, чия відносна незначущість для західної економіки полегшила застосування санкцій, Китай домінує у всіх постачаннях – від електроприладів до сонячних батарей”, – зазначається в матеріалі видання Politico.
Проте така залежність є двосторонньою. На думку оглядача NYT Пола Кругмана, є межі того, як Китай може допомогти Росії в економічній сфері. Надаючи Москві військову підтримку, Пекін ризикує відштовхнути від себе інші світові держави.
Частково саме тому деякі фахівці гадають, що Китай може втрутитися, щоб покласти край нападу Росії на Україну. Зміцнення єдності США та ЄС невигідне Пекіну, який хотів би підтримувати прибуткові економічні зв’язки із Заходом та зосередити свої ресурси на внутрішньому розвитку.
Наразі Пекін йде проміжним шляхом, відмовляючись від закликів засудити вторгнення Росії, але обіцяючи сприяти деескалації конфлікту.
Варіант 4 – Путін захоплює Україну і не зупиняється на цьому
Що може зробити голова Кремля після ймовірного падіння українського уряду?
“Оптимістична версія полягає в тому, що невдовзі після цього він помирає. Бо інакше те ж саме відбуватиметься знову і знову. Молдова, Україна, Грузія, країни Балтії, Польща – вони на олівці”, – вважає оглядачка The New Yorker Маша Гессен.
Напад на інші колишні радянські республіки може призвести до прямої конфронтації з НАТО, навмисно чи випадково.
“Що далі бойові дії просуваються на захід, то більша ймовірність того, що заблукала ракета приземлиться на території НАТО або що росіяни зіб’ють натівський літак”, – написала Керол Лендрі для NYT.
Як публічно заявляв Байден, напад на територію НАТО вважатиметься початком “третьої світової війни”. Проте звичне формулювання не відповідає масштабу ставок, зауважив автор публікації. Адже на відміну від другої, третя світова не виключатиме обміну ядерними ударами, внаслідок чого можуть загинути десятки мільйонів людей. Ця перспектива зараз вважається неправдоподібною, проте окремі стратеги попереджають, що ризик випадкового ядерного конфлікту за принципом “око за око” зростає.
