В Україні існує практика, коли влада оплачує з бюджетних грошей висвітлення своєї діяльності. Ми поцікавилися, скільки, за що, і яким медіа платить влада Волині, – пише Сила правди.
Майже 2 млн грн – стільки цьогоріч запланували витратити на висвітлення своєї діяльності виконавчий комітет Луцької міської ради та Волинська обласна рада. Волинська облдержадміністрація не передбачала окремих витрат на медіа у 2021 році, однак трішки все одно витрачає.
Що розуміють під платним «висвітленням діяльності органу влади»? Нерідко ідеться про банальний піар, приховану рекламу і «джинсу» в інтересах посадовців. Причому – піар за бюджетний кошт. Тобто за гроші платників податків.
Юрист Інституту масової інформації Алі Сафаров пояснює: ознакою реклами є мета привернення уваги до конкретної персони або до товару. Оплатність де-юре взагалі не є ознакою реклами, а от зміст інформації – є. Якщо текст має за мету привернути увагу до конкретного політика і не містить рекламного маркування, ідеться про приховану рекламу або «джинсу» – матеріал з ознаками замовності. Прихована реклама заборонена чинним законодавством.
Юрист платформи «Свої Люди» (Bihus.Info) Віталій Гусак додає: мета «висвітлення діяльності» – задоволення інформаційних потреб про роботу органів влади. Мета реклами – формування та підтримання обізнаності.
Авторка проаналізувала, що саме публікують медіа на замовлення волинської влади. Звісно, не у всіх оплачених по договорах матеріалах є піар конкретних посадовців. Є публікації та сюжети без прикрашання і перебільшень заслуг політиків. Але втриматися від піару і прихованої реклами вдається не всім.
Луцька міськрада
У Луцькій міській раді є ціла програма з висвітлення її діяльності. Програма – на кілька років вперед: з 2021 по 2023 роки. Цьогоріч на неї передбачили 1 млн 360 тис грн з бюджету міста. По стільки ж – на 2022 та 2023 роки. Тобто за три роки «набіжить» більше 4 млн грн.
У 2021 році гроші Луцька за цією програмою дісталися трьом отримувачам: ТОВ «Слово Волині» (12 канал), ТРК «Аверс» і ТОВ «Газета «Луцький замок». Про це зазначили у відповіді на запит.
Усе це – приватні медіа.
Найбільше замовлення від влади Луцька отримала друкована газета «Луцький замок» – 827 тис грн. Раніше вона була комунальною, але вже кілька років має приватних засновників – вихідців із журналістського середовища.
В угоді з містом на 827 тисяч прописано, що замовник надає тексти редакції в електронному вигляді та має право вносити правки. Також матеріали надіслані замовником, не можна змінювати, скорочувати, доповнювати.
Такий пункт суперечить і суті поняття «висвітлення діяльності», і українському законодавству. У статті 24 Закону України «Про інформацію» йдеться про заборону цензури та заборону втручання в професійну діяльність журналістів і засобів масової інформації.
Також на сайті Prozorro є інформація про ще один договір виконавчого комітету Луцькради із газетою «Луцький замок» на висвітлення діяльності міськради на суму майже 50 тис грн. Про цей договір у відповіді на запит авторці виконком Луцької міськради чомусь не згадав.
Фото Луцького міського голови Ігоря Поліщука часто з’являється на перших шпальтах газети «Луцький замок» і як ілюстрації до інших новин, навіть тих, де ключова інформація – не про міського голову. Наприклад, у новині про реконструкцію прийомного відділення Луцької міської клінічної лікарні розмістили фото з Ігорем Поліщуком та головним лікарем.
Ігор Поліщук – на знімку до новини про ремонт одного з найпроблемніших дворів Луцька, до тексту про урочистості у краєзнавчому музеї, і, звісно, з квітами на День Незалежності.
Новини і світлини одного посадовця з події, де багато інших людей, – це одна з ознак джинси. Показові матеріали про благодійність – теж.
Газета «Луцький замок» регулярно публікує новини про те, що мер прийшов і щось оглянув, поклав квіти до пам’ятника, комусь щось вручив. Ось, приміром, «Луцький замок» присвятив майже шпальту тому, як мер Луцька роздавав дітям рюкзаки.
Ще один отримувач грошей від влади Луцька – «12 канал» (ТОВ «Слово Волині»). Каналу з міського бюджету замовили 22 програми майже за 100 тис грн. Канал пов’язують з народним депутатом Степаном Івахівим з парламентської групи «За майбутнє». Ним керує директор благодійного фонду нардепа «Патріоти Волині» – Павло Самолюк.
У договорі уточнили: гроші – на виробництво програм, де висвітлюють інформацію про роботу виконавчого комітету та виконавчих органів міської ради, діяльність депутатів. Також в ефірі за міські гроші транслюватимуть загальноміські заходи на телебаченні.
Наприклад, за виготовлення і трансляції двох програм «Луцьк європейський» в ефірі «12 каналу» навесні 2021 місто заплатило 9 тис грн. Збережених програм в інтернеті знайти не вдалось.
Разом з тим на «12 каналі» теж не оминули тему роздачі мером рюкзаків і випустили сюжет з Ігорем Поліщуком у головній ролі.
А в цьому випуску новин каналу можна побачити сюжет про те, як Луцький міський голова прийшов оглянути ремонтні роботи у Заборольському ліцеї. Авторка сюжету каже, що на ремонт виділили 15 млн грн з бюджету громади. Натомість у відеоряді – Луцький міський голова з різних ракурсів.
І ще на 49 тис грн підписаний договір між виконавчим комітетом Луцькради із ТРК «Аверс» (однойменні телеканал і радіостанція). Договір – на поширення інформації на радіо про діяльність міської ради.
У медіа ТРК «Аверс» пов’язували із нардепом, лідером партії «За майбутнє» Ігорем Палицею.
Луцький міський голова Ігор Поліщук заявив, що міська рада витрачає кошти на висвітлення своєї діяльності, щоб донести до жителів громади всебічну та об’єктивну інформацію.
Мер Луцька навіть послався на законодавство, яке «зобов’язує органи місцевого самоврядування передбачати кошти на висвітлення діяльності». Закон «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» справді досі містить такий неоднозначний пункт.
Волинськa облрада
У Волинській обласній раді на висвітлення діяльності цьогоріч передбачили 600 тис грн. Облрада підписала договори з редакцією газети «Сім’я і дім. Народна трибуна», і ще з двома медіа, яким платить і Луцька міськрада: ТОВ «Слово Волині» (12 канал) та ТРК «Аверс»». Копії договорів Волинська облрада надала авторці тексту.
Волинська обласна рада підписала договір на відеозйомку сесій облради із ТРК «Аверс» на 34 тис грн. Також є договір між облрадою і ТРК «Аверс» на транслювання передач про діяльність Волинської облради на майже 27 тис грн. Інформація із засідань облради – справді суспільно важлива, тож ці контракти потрапляють під поняття висвітлення діяльності.
ТОВ «Слово Волині» (12 канал) має підписаний договір з облрадою на створення відео для проєкту «Волинь унікальна» на суму близько 35 тис грн. Це має бути 9 програм на 7 хвилин про унікальні пам’ятки та об’єкти Волинської області.
Відео із назвою «Волинь унікальна» є на сайті «12 каналу» – це відео за минулий рік, за 2021 публікацій наразі немає.
Судячи із назви та мети проєкту, відвертого піару влади там теж не повинно бути. Має бути інформування громадян про волинський край. У минулорічних відео проєкту є випуски з політиками, але загалом у них обговорювали питання міста Луцька та області. Також у 2020 році в цій програмі на сайті опубліковані відео про місцевий ліцей, видобуток бурштину, проблему зі сміттям, пандемію в області.
Але є ще один договір між Волинською облрадою і ТОВ «Слово Волині» (12 канал). На послуги висвітлення діяльності депутатів Волинської облради за 15 тис грн. Зокрема, канал має зробити відео про Володимира Бондара, Віктора Козака, Валентина Приходька, Валентину Черниш, Тараса Щерблюка. Вартість відео про кожного депутата оцінили у 3 тис грн.
Один з керівників «12 каналу» Юрій Ричук розповів, що це будуть програми у форматі студійних розмов про діяльність депутата. Станом на сьогодні відео про згаданих депутатів ще немає.
Також є договір між Волинською облрадою та редакцію газети «Сім’я і дім. Народна трибуна» на висвітлення діяльності трьох депутатів Волинської облради на 9 тис грн. Мова йде про Юлію Вусенко, Івана Мирку, Сергія Кошарука.
Цікаво, що такої друкованої газети вже немає (з 2017 року), є лише юридична назва. Керівник редакції газети «Сім’я і дім. Народна трибуна» Ігор Денисевич повідомив, що це будуть інтерв’ю з трьома політиками на радіо «Сім’я і дім». Наразі розмови ще не записані.
Оці договори Волинської облради з оплатою за бюджетний кошт інтерв’ю з конкретними депутатами викликають питання. Чому з усіх депутатів оплачені інтерв’ю потрібно робити саме з ними? Чи не є це піаром цих депутатів? Адже виходить, що не редакція обирає проблему, а потім спікера, який про неї говорить. Влада робить це за редакцію.
Волинська ОДА
Хоча у відповідь на запит авторка отримала інформацію, що у Волинській ОДА кошти на висвітлення діяльності цьогоріч не визначені, проте щонайменше в одному відділі ОДА все ж передбачили витрати на медіа.
На сайті Prozorro є оголошення на суму до 10 тис грн – за висвітлення діяльності Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації в друкованих ЗМІ. Договір підписали ще в травні – із редакцією обласної громадсько-політичної газети «Волинська газета».
«Волинська газета» більше року боролася з Волинською ОДА за своє реформування. І, як бачимо, цього року отримала фінансування з управління екології та природних ресурсів Волинської ОДА.
Загалом досвід Волинської ОДА (за винятком цього невеличкого договору) показує, що влада може обійтись без фінансування медіа. Новини та анонси від обладміністрації у медіа є – і без оплати. ЗМІ поширюють інформацію про діяльність облдержадміністрації без мільйонних бюджетних витрат, бо це і є робота медіа.
Чому платно – це погано
Те, що влада Волині має підписані угоди з деякими медіа про висвітлення діяльності – не є порушенням законодавства. Таке в нас законодавство: воно досі не просто дозволяє, а навіть зобов’язує владу фінансувати висвітлення свєї діяльності в медіа.
Але цей пункт у законі, вочевидь, застарілий, і потребує зміни. Проблема в тому, що частина матеріалів, на які виділяються гроші з бюджету, є піарними і не несуть журналістської користі для аудиторії.
Крім того, фінансові відносини між владою і медіа призводять до ще одного наслідку – самоцензури. Редактори та журналісти, які знають про підписані угоди з владою, можуть намагатися системно подавати інформацію про неї у вигідному світлі. Страждає у цьому випадку читач і глядач. Бо за свої ж податки не отримує об’єктивної та всебічної інформації.
Матеріал створено в рамках проєкту «Лабораторія викриттів 3.0». Проєкт реалізується спільно Bihus.Info та Interlink Academy за підтримки German Foreign Ministry
