Важливо Волинь Інтерв’ю Новини

«Важливим є розуміти, що приносить нам задоволення», – луцька психологиня Тетяна Удалова

Удалова Тетяна –  сімейна психологиня. Досвід роботи – 14 років. Працює в перинатальному центрі, має приватну практику. Сфера діяльності – сімейна психотерапія, міжособистісні стосунки, внутрішньо особистісні проблеми, неврози. Психологиня пояснює, чому виникає порушення взаємодії у відносинах, що на це впливає і яких порад можна дотримуватися сімейним парам.

Карантин — це час, коли ми залишаємося вдома не лише наодинці із собою, але й зі своїми близькими, коханими, родичами. Відтак, це період коли можна провести більше часу разом. Як карантин змінив наші звички та психологічний комфорт, та як адаптуватися до життя в нових умовах? Ці та інші питання про ментальне здоров’я після карантину в інтерв’ю з психологинею Тетяною Удаловою — спеціально для Волинь infa.

Коли до Вас звертаються батьки з дітьми, які проблеми їх турбують найчастіше?
Трапляється по – різному. Зокрема, це зміна поведінки, яка не влаштовує батьків, особливості адаптації дитини до дитячого садочка, школи, складності в дитячому колективі. Також йдеться про порушення емоційного розвитку, взаємодії між дітьми, батьками, тощо.

З якими проблемами звертаються сімейні пари?
У сімейних пар виникають складності взаємодії у відносинах, рішення про розлучення. Зокрема, порушуються актуальні питання: як бути з дітьми у подібній ситуації, як зберегти родину, питання зради, взаємодія між поколіннями.

Чому Ви обрали професію психолога?
Зізнаюсь, рішення щодо професії дісталось спонтанно. Утім, професія психолога мені імпонувала.

Скільки сеансів у психолога  необхідно пройти для вирішення певної проблеми?
Залежить від ситуації. Якщо ми говоримо про особливості поведінки в дитини, то необхідна щонайменша одна консультація, яка вбачає діагностику. Потім надаються рекомендації батькам, щодо змін у взаємодії з дітьми. Часто вплив на формування поведінки дітей мають особистісні характеристики самих батьків, їх взаємодія.

Якщо говорити про панічні атаки, чи невротичні розлади, то подібні ситуації потребують тривалішої роботи. Необхідно знайти причину виникнення,  яка не завжди існує поверхнево.

Найголовніше – допомога людині, яка віднайде свій спосіб корекції цього стану. До слова, чимало залежить від пацієнта, його мотивації, довірливих стосунків.

Як відомо, чимало особистостей страждають від депресії. Що робити, аби не впасти в депресію?
На щастя, депресивні розлади в класичному розумінні, які потребують медикаментозного лікування не часті явище. Проте, депресивні настрої та епізоди погіршують якість життя багатьом.  Також вони значно знижують загальний фон настрою, працездатність, позбавляють можливості радіти життю.

Насамперед, необіхдно бути в «контакті з собою», розуміючи, що саме знижує  настрій,  чому саме так ми на це реагуємо та як ще ми можемо  згодом реагувати.

Варто зазначити, що під час стресу порушуються наші адаптивні механізми . Отож, ми повинні отрмувати достатню кількість внутрішніх ресурсів. Тим паче,  потрібно розуміти, що приносить нам задоволення, втілюючи в себе достатню кількість позитивних ресурсних активностей, які дають можливість робити нас більш адаптивними і менш вразливими.

Що саме призводить до погіршення самопочуття? На це значуще питання може надати відповідь лише діалог з собою. Лише так ми можемо дійти до висновку, що робить нас більш щасливим. Відтак, хтось полюбляє спорт, інший – надає перевагу спілкуванню з друзями, шопінгу, читанню книжок, тощо. В кожної людини – власний внутрішній ресурс.

На Вашу думку, коронавірус усіх загартував чи зробив більш вразливими?
Безумовно, зробив вразливими. Хтось втратив близьких, хтось –  роботу, інший – перехворів. Тим паче, посилились загальні тривожні настрої.

Чи для усіх людей, перебування в самоізоляції є стресом?
Зовсім ні. Чимало людей знайшли себе в самоізоляції, адже це можливість приділити час речам, на які раніше не вистачало змоги.

До прикладу, карантин надав нові можливості: онлайн навчання, новий бізнес, спілкування з близькими, тощо.

Варто зазначити, що інтроверти вміло контакують з собою, пізнаючи себе у ізоляції. Я переконана, що чимало людей знайшли себе під час карантину, а саме у дистанційному середовищі. Акцентую, що саме ці умови надали суспільству великі можливості: розвиток, різноматніні онлайн курси, тощо.

Відтак, не для усіх ізоляція є проблемою.

Як карантин впливає на психіку?
Якщо виникає вимушена ізоляція – з’являються труднощі. Таким чином, настає тривога, незадоволення власним життям та відповідно собою. Якщо у конфліктній родині, робота- це вихід у соціум, так зване «рятувальне коло», і з настанням карантину, коли усі члени сім’ї вимушені перебувати постійно на одній території, подібна атмосфера є руйнівною, призводить до напруги, конфліктів.

Як зрозуміти, що не можеш упоратися з труднощами самостійно? Коли варто звертатися по допомогу до професіоналів?
Людина повинна власноруч усвідомлювати, що потребує допомоги. Зокрема, це можуть бути зміни або обставини в житті, з якими важко впоратись самотужки.  Мотивований клієнт – це більше шансів на продуктивні зміни. Спеціаліст – психолог або психотерапевт завжди гарантує конфіденційність. До слова, розмова з подругою, не завжди може бути таємною.

Побажання волинянам?
Зичу оптимізму, великої кількості позитивних ресурсів та взаємодії з собою.

Leave a Comment