31 особа наразі потрапила під скорочення у КП “Володимир-Волинське ТМО”, яке відбувається у рамках оптимізації медичної галузі.
Видання у своїх публікаціях вже писало про можливе скорочення у лікарні. Начальник відділу охорони здоров’я Ірина ЛІЩУК зазначила, що воно стосуватиметься працівників господарської частини. Наразі під скорочення потрапили сестри-господині та працівниці буфету, деяким до пенсії не вистачає кілька років. Куди йти людям у такому віці у нашому місті, де є проблеми з робочими місцями, питання залишається без відповіді. Наразі вони поповнять ряди безробітних у центрі зайнятості.
Нагадаємо: медична реформа в Україні стартувала у жовтні 2017 р. 2 квітня 2018 року почався перший етап медичної реформи, у рамках якої українці мали можливість обрати свого сімейного лікаря та підписали з ним декларацію.
Запуск другого етапу реформи, який мав стартувати 1 липня 2019 року, коли пацієнтам мали почати надавати послуги за програмою «Безкоштовна діагностика», відклали. В результаті, з 1 липня почалася підготовка до наступного етапу реформи, до якої входять комп’ютеризацію лікарень, їх оснащення належним обладнанням та інше.
27 листопада 2019 р. уряд ухвалив Програму медичних гарантій (перелік та обсяг медичних послуг і лікарських засобів, які пацієнтам буде оплачувати держава за гроші держбюджету), яка мала запрацювати з 1 квітня 2020 р., давши старт другій хвилі трансформації системи охорони здоров’я. Основа всієї трансформації системи охорони здоров’я – це зміна моделі фінансування та реалізація принципу «гроші йдуть за пацієнтом».
з 1 квітня усі заклади охорони здоров’я, які працюватимуть з НСЗУ, змінили статус і стали комунальними некомерційними підприємствами (КНП). Це перша умова, яку поставила перед лікарнями НСЗУ. Аби підписати угоду з НСЗУ, КНП повинні мати ліцензію на надання медичної допомоги, бути комп’ютеризованими і підключеними до медичної інформаційної системи.
Тепер лікарні і відповідно лікарі не можуть розраховувати на субвенцію з держбюджету, яка в основному йшла на зарплати. Натомість НСЗУ закуповуватиме у лікарень медичні послуги і платитиме за них згідно з тарифами. Скільки лікарня заробить, стільки й отримає. Тобто зарплата лікарів тієї чи іншої лікарні залежатиме від того, скільки і яких медичних послуг вони надаватимуть пацієнтам. Тому бути посередньою лікарнею чи посереднім спеціалістом стане невигідно, бо фіксованої зарплати не буде, а пацієнт матиме право вибирати того спеціаліста, якого вважає найкращим. І НСЗУ заплатить гроші за надану медпослугу тій лікарні, яку обере пацієнт.
За цією моделлю фінансування лікарні не будуть отримувати кошти за необ’єктивне завищення кількості ліжко-місць, економічно невиправдані побутові витрати та роздуті штати співробітників. Тобто реформа передбачає підвищення ефективності використання бюджетних коштів у системі охорони здоров’я та стимулює підвищення доступності та якості надання медичних послуг для пацієнтів.
