Випадковість врятувала життя півторарічному Маркові, мешканцеві одного з районів Львівщини. Граючись маминим телефоном, він випадково зробив дзвінок своєму лікарю. Пропущений дзвінок став приводом для запису на огляд, який виявив небезпечну кісту в легені хлопця.
Про це йдеться в матеріалі ZAXID.NET.
Завідувачка II хірургічного відділення львівської міської дитячої лікарні Галина Курило після операції зайшла в кабінет і заглянула в телефон. Було пропущено декілька дзвінків, серед яких і дзвінок від мами Марка, який народився з вродженою вадою легені і був під спостереженням лікарів. Мабуть, стан дитини погіршився, промайнула думка, і Галина Василівна зателефонувала матері хлопчика Ірині (імена на прохання батьків змінені).
«Ви мені дзвонили? Як почувається Марко? З ним все гаразд?», – запитала лікарка.
Ірина повідомила, що вона не дзвонила лікарю, це, мабуть, син випадково натиснув кнопку, граючись телефоном.
У розмові з мамою лікарка розпитала про стан дитини і порадила приїхати на обстеження, бо при такій вродженій патології, як у Марка, за легенею треба регулярно спостерігати, щоб переконатися, що кіста не росте.
Кіста росла швидше, ніж хлопчик і за розмірами була, як м’яч
Ірина розповіла ZAXID.NET, що ще до народження сина знала, що у нього проблеми з легенями. На 18 тижні вагітності на УЗД побачили, що у хлопчика у легенях є кісти різних розмірів і серце трохи зміщене.
«Та коли я народила сина, ліва легеня була вже здорова, серце стало на місце, а ось кісти у правій легені залишилися. З обласного перинатального центру у Львові, де я народжувала, мене скерували у міську дитячу лікарню. Лікарі перинатального сказали мені, що скеровують мене до лікаря, який обов’язково витягне мою дитину з непростого стану. Я повірила і не помилилася», – каже Ірина.
Після народження хлопчика він деякий час провів у лікарні, а далі за станом дитини лікарі спостерігали. Батьки з району час від часу приїжджали на обстеження.
«Марко росте дуже рухливим, активним хлопчиком, я не помічала за ним, щоб йому було важко дихати під час бігу чи ігор, тож останній рік ми не їздили на обстеження. Збиралися це зробити, коли потепліє і коронавірус, може, відступить. Аж тут дзвінок лікаря… І ми поїхали до Львова на початку березня», – каже Ірина.
Дивлячись на Марка, справді важко сказати, що його щось турбує. Він є маленькою непосидою, якого цікавить все довкола. Але результати обстеження на комп’ютерному томографі (КТ) показали, що стан дитини критичний. Кіста значно збільшилася, за розмірами вона нагадувала м’яч і зайняла майже всю праву легеню.
Хлопчика почали терміново готувати до операції.
«Минулого року вся наша сім’я підхопила якийсь вірус, ми всі важко перехворіли, і Марко також. Це, мабуть, і дало поштовх росту кісти», – ділиться мама дитини.
До операційної бригади, окрім Галини Курило, увійшли дитячий хірург Дмитро Грицак, анестезіолог Андрій Фуртак і медична сестра Наталія Слимак. Операція тривала майже дві години.
«У хлопчика була вроджена кістозна трансформація правої легені. І коли ми взяли його на операційний стіл, ситуація вже була дуже напружена. Ще трохи і могла статися біда. Кіста роздулася і стиснула здорові частини правої легені, стиснула вона і ліву легеню. За розмірами кіста була як м’яч, вона росла швидше, ніж дитина. Такі кісти можуть тріснути і викликати пневмоторакс. Якби це сталося в селі, могли б і не встигнути», – каже Галина Курило.
Дитячим хірургам вдалося врятувати 1/3 правої легені, решту видалили. Хлопчик після операції дуже швидко почав одужувати. Він неповну добу був в реанімації, а на третій день після операції вже бігав коридором лікарні. 15 березня мама з сином поїхали додому.
«Аналізуючи все, що відбулося з нами за останній час, я думаю, що Марко отим випадковим дзвінком лікарю врятував своє життя. Бо якби Галина Курило нам не подзвонила, ми б приїхали на консультацію лише влітку, а тоді вже могло б бути запізно. Тож дякую Богу і лікарям, що все склалося саме так», – каже Ірина.
