Рішення ввести радянські війська до Афганістану ухвалено 12 грудня 1979 року на засіданні Політбюро ЦК КПРС і оформлено секретною ухвалою ЦК КПРС. Офіційна мета введення була — запобігти загрозі іноземного військового втручання.
Вшанування пам’яті воїнів-афганців відбулося 27 грудня на Меморіальному комплексі «Вічна слава» обласного центру Волині.
«Сьогодні нашим обов’язком має стати повага та пам’ять про тих, хто віддав свою молодість. В часи Радянського Союзу ми,як прості солдати та офіцери, виконували свій обов’язок з честю та достоїнством. Я завжди казав, що простий солдат цю війну виграв. На жаль, ми пришли на їхню землю, але це не наша вина. Сьогодні ми увіковічнили пам’ять тих, хто не повернувся з тієї війни», – розповів Григорій Павлович та додав, що, на жаль, зараз доводиться встановлювати спільні пам’ятники воїнам-афганцям та атовцям, які віддали свої життя на сході», – зауважив голова Волинської обласної організації «Української спілки ветеранів Афганістану» Григорій Павлович
Приєднався до заходів і депутат Волинської обласної ради Олександр Тиводар, якому теж довелося пройти випробування афганськими горами.
«Нас дуже добре готували і фізично, й ідеологічно. Ми знали чому і для чого ми там», – каже Олександр Тиводар.
У 19 років йому надали звання молодшого сержанта. А вже у 20 – у званні старшого сержанта – Олександр став заступником командира групи з 36 військових. Не раз доводилося виконувати і обов’язки керівника. Саме за мужність і військову доблесть під час виконання військового обов’язку згодом йому надали офіцерське звання молодшого лейтенанта.
Власне, у Олександра Тиводара – 64 бойових виходи. Доводилося маневрувати посеред Афганських гір, відстрілюватися, мінувати підходи.
«Коли я повернувся додому, то навіть не уявляв, наскільки прекрасно, коли ти просто можеш спокійно йти вулицею, і над головою нічого не свистить, не падає», – розповідає депутат облради.
