Юлія Бондарчук з міста Малин на Житомирщині сім років тому переїхала у Фінляндію. Зараз із чоловіком та сином живуть у передмісті Петерсаарі.
“Закінчила Житомирський аграрний університет і приїхала працювати дояркою. Не той час сільгоспосвіта допомагала отримати візу. Мій хлопець працював на фермі вже понад пів року. Я доїла корів, робила щеплення, приймала пологи. Спершу не хотіла розповідати, що працюю на фермі, але швидко зрозуміла, що основне, що тут є робота і вона приносить дохід, якого достатньо для життя”, – пояснює Gazeta.ua Юлія.
По приїзду, українка була здивована відсутністю парканів по всій країні, зеленими газонами, чистими вулицями, а також відсутністю черг. Скрізь потрібно записуватись або брати талончик.
“На фермі ми пропрацювали три роки. Чоловік зірвав спину, я теж попсувала здоров’я, але це дало нам “закалку”. Я перестала стидатись своєї професії і почала вести блог, в якому відверто розповідала про роботу, нюанси життя в країні, ціни, особливості відкриття візи. Жартую, що посада доярки допомогла отримати громадянство. Саме на фермі я отримала свою першу візу і пропрацювала більшу частину, яка потрібна для отримання громадянства”.
Мову вчила на курсах від центру зайнятості, торік здала екзамен на знання мови і стала громадянкою Фінляндії. Зараз працює прибиральницею. В блозі жартівливо розповідає, що завдяки своїй професії побувала скрізь, навіть у місцях, в які мріють потрапити самі фіни. Наприклад, на заводі, який виробляє пластик, в закритих супермаркетах. Не прибирала лише в літаку, але туди потрібен спецдопуск.
“Насправді, цього року з чоловіком мали йти вчитися щоб отримати освіту, але через карантин та коронавірус змушені відкласти свої плани”, – каже Юлія.
