Шалений 2020-й Волинська область розпочинала, маючи у своєму складі 16 районів. Проте завершує цей рік лише з чотирма.
Звісно, у світі бушує пандемія, але це не коронавірус винищив таку велику кількість волинян. Відповідальність за впровадження нового адміністративно-територіального устрою лежить виключно на реформі децентралізації, яка, своєю чергою, перейшла на новий етап, – передає ІА Конкурент.
Тривалі обговорення на місцевому рівні та неодноразові суперечки в стінах уряду врешті вилилися у липневу постанову Кабінету Міністрів, яка трансформувала 490 районів у 136 (по всій Україні).
Разом із цим в Україні було створено 1469 об’єднаних територіальних громад (до цього було 11 250 громад), які перебрали (або ще переберуть) значну кількість повноважень від районних рад та адміністрацій.
Зважаючи на це, ІА «Конкурент» вирішило розібратися з тим, як функціонуватиме Волинь за новим поділом. У цьому нам допомогла експертка з децентралізації, кандидатка економічних наук та доцентка Луцького національного технічного університету Оксана Урбан.
Децентралізація: короткий огляд
Законодавче підґрунтя для зміни системи влади та її територіальної основи на всіх рівнях почало формуватися у квітні 2014 року.
Тоді уряд схвалив Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади, а згодом – затвердив план заходів щодо її реалізації, які й дали старт реформі.
Загалом, децентралізація – це передача повноважень та фінансів від державної влади органам місцевого самоврядування. Вона передбачає об’єднання кількох територіальних громад в одну, що, своєю чергою, значно збільшує їхні можливості для подальшого розвитку.
На початку реформи в Україні існувало 11 250 громад. Сьогодні їх – 1469.
За час, упродовж якого країна «децентралізується», було сформовано та введено у дію основний пакет нового законодавства. Зокрема, внесено зміни до Бюджетного та Податкового кодексів. У підсумку місцеві бюджети зросли на 206,4 мільярда гривень: з 68,6 мільярда в 2014-у до 275 мільярдів грн в 2019-у.
Також запровадили інститут старост в ОТГ, які представляють інтереси сільських мешканців в раді громади.
17 липня 2020 року Верховна Рада України прийняла Постанову № 3650 «Про утворення та ліквідацію районів». Згідно з документом, тепер в Україні 136 районів. Старі 490 районів парламент ліквідував.
Чотири замість 16-х: як змінюватимуться райони
На Волині з 16 «зробили» чотири райони: Луцький, Ковельський, Камінь-Каширський та Володимир-Волинський. Разом вони налічують 54 громади.
Найбільший Ковельський район – 7708,7 квадратного метра (до Ковельського району увійшли Любомльський, Шацький, Ратнівський, Старовижівський, Ковельський та більша частина Турійського району із Турійськом включно).
Найменший Володимир-Волинський – 2579,3 «квадратів» (Іваничівський, Локачинський, Володимир–Волинський райони та частина Турійського).
Луцький – 5281,4 (Горохівський, Луцький, Ківерцівський, Рожищенський райони та частина Маневицького).
Камінь-Каширський – 4722,6 (Любешівський, Камінь-Каширського та більша частина Маневицького району із селищем Маневичі).
Експертка Оксана Урбан розповідає, що кожен із нових районів стане правонаступником тих, що увійшли до їхнього складу. Тому після проведення місцевих виборів повинен початися процес передачі майна:
«Щоб це відбулося, необхідно, аби ухвалили законопроєкт №3651, який у першому читанні затвердили 3 листопада. Думаю, що до кінця листопада це повинно статися, оскільки це дозволить районним радам зайти у новий бюджет рік з новими повноваженнями».
До слова, Закон №3651 ухвалили в другому читанні уже під час написання цього матерілу.
Як же відбуватиметься реорганізація районів? Оксана Урбан моделює ситуацію, опираючись на те, як процес відбувався під час об’єднання сільських громад.
«Коли сільради об’єднувалися, то на першій сесії депутати приймали штатний розпис, створювали комісію з інвентаризації, до складу якої входила пропорційна чисельність представників від кожної сільради, яка входила до складу новоствореної ОТГ. Комісія спершу проводила інвентаризацію, а потім – передачу майна. Кожна сільрада до кінця року завершувала свій бюджет, а з першого січня відбувалося злиття цих бюджетів», – зазначила науковиця.
Окреме питання – що буде з працівниками існуючих районних рад та районних державних адміністрацій? Зі слів Урбан, багато залежатиме від штатного розпису новоутворених райрад.
«Спочатку необхідно співставити кількість працівників у старих районних радах та РДА з кількістю працівників, яких потребують вже ради та РДА нового зразка. Їх обиратимуть, опираючись на досвід роботи та кваліфікацію. Частину працівників переведуть, інших – звільнять», – сказала вона.
На думку експертки, велика частина фахівців, що зараз трудяться в районних радах та адміністраціях, перейдуть працювати в органи місцевого самоврядування вже в територіальні громади:
«Тому що у межах нових районів спеціалісту, який живе в Горохові, потрібно буде їхати працювати у районну раду аж до Луцька. Чи доцільно щодня їздити в обидві сторони? Можливий варіант запровадження віддалених робочих місць. Але це теж залежатиме від структури ради і кількості наявних фінансових можливостей».
Відповідно до Закону №3651, повноваження районних рад ліквідованих районів закінчуються в день набуття повноважень районними радами новоутворених районів. Реорганізація районних рад ліквідованих районів починається не пізніше за завершення другої сесії районної ради новоутвореного району.
Бюджети ліквідованих районів виконуються окремо до закінчення бюджетного періоду. Районна рада новоутвореного району може вносити зміни до рішень про місцеві бюджети, ухвалені районними радами ліквідованих районів. До закінчення цього періоду розпорядники коштів функціонують.
Залишки бюджетних коштів ліквідованих районів, що утворилися на кінець бюджетного періоду на рахунках районних бюджетів ліквідованих районів, перераховують одночасно до районного бюджету новоутвореного району, або ж до бюджету територіальної громади з урахуванням цільового призначення таких коштів, особливостей розподілу нерухомого майна.
Правонаступник районної ради району, ліквідованого Верховною Радою України, після припинення відповідних районних рад як юридичних осіб, але не пізніше 1 липня 2021 року, зобов’язаний передати до комунальної власності територіальних громад окремі об’єкти спільної власності територіальних громад району, які знаходяться на території цих територіальних громад, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України
У місячний строк після набуття законом чинності Кабінет Міністрів має затвердити порядок здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов’язків РДА, що припиняються.
Чим займатимуться районні ради: повноваження та гроші
Завдяки реформі децентралізації районні органи влади перестануть бути «серйозними» гравцями на полі «управління громадами», оскільки новостворені ОТГ забирають у них більшість фінансових ресурсів.
Відповідно до змін до Бюджетного кодексу, районну казну наповнюватимуть:
- Податок на прибуток комунальних підприємств;
- Плата за ліцензії, що видаються РДА;
- Орендна плата за комунальну власність;
- Плата за розміщення тимчасово вільних коштів;
- Частина чистого прибутку комунальних підпримєств;
- Інші доходи.
Якщо порівнювати з сучасним станом справ, то райони втратять:
- ПДФО (60%);
- Рентну плату за ліс (37%);
- Рентну плату за нафту і газ (2%);
- Орендна плата за водні об’єкти, які перебувають у користування РДА (100%);
- Плата за адміністративні послуги (100%);
- Адміністративні штрафи та штрафні санкції (100%).
«А якщо нема грошей, то відсутні й повноваження», – сказала Оксана Урбан.
Вона зазначає, що районні ради існуватимуть як посередники, які даватимуть рекомендації, але не робитимуть резолюцій щодо діяльності:
«Вони слідкуватимуть за доцільністю роботи громад. Чи все відбувається у межах чинного законодавства. Використовуючи метод аналогії, я люблю казати, що раніше райони виступали в якості батьків неповнолітніх дітей.
Раніше сільради були фінансово залежними і районні ради постійно диктували умови, оскільки вони керували грошима та мали таку можливість. Тепер вони будуть у якості батьків дорослих дітей, які самостійно ухвалюватимуть власні рішення. А вони зможуть виступати у якості радників».
Науковиця вбачає цікаві можливості співпраці між райрадами та громадами у формі міжмуніципального співробітництва. Наприклад, задля утримання комунальних закладів.
«Якщо фінансування буде недостатнім, але існуватиме потреба в громад, щоб ці комунальні заклади функціонували, то на основі договорів про міжмуніципальне співробітництво можна організувати спільну роботу», – зауважила вона.
Також майже не залишиться повноважень і в РДА. Поки що вони продовжують існувати та будуть надавати дорадницькі послуги. Коли ж у районних радах буде створено виконавчі комітети, то потреба в їхньому існуванні взагалі відпаде.
Разом із цим відкритим залишається питання функціонування закладів охорони здоров’я. Зі слів Оксани Урбан, сьогодні чітко відповісти на це не можна, оскільки існує декілька версій, які різняться між собою.
«Логічним є наступне: обласні лікарні, які надаватимуть якісну ургентну допомогу. Вони проводитимуть більшу кількість операцій. А районні повинні будуть поступово трансформуватися в первинні центри медико-санітарної допомоги або ж у реабілітаційні центри, які займатимуться відновленням стану пацієнтів після операційного втручання.
Але це ідея на більш далеку перспективу. Загалом функціонування ЦРЛ напряму залежатиме від того, яким чином відбуватиметься медична реформа та які будуть потреби», – резюмувала експертка.
