Алкоголізм – це страшна хвороба 21 століття, яка руйнує сім’ї, калічить життя і поступово вбиває. Побороти її самостійно – майже неможливо, а от стати алко- чи наркозалежним в час, коли пропаганда вживання спиртного підстерігає нас на кожному кроці – дуже легко. Що робити тим, хто потрапив у полон до «зеленого змія» та чому сім’ї алкоголіків теж треба рятувати, розповість священник Степан Ярема – голова Волинського братства тверезості.
Читайте також: Поезія, музика і вино: речниця прокуратури презентувала збірку віршів
Різного роду залежність, в тому числі алкогольна, не зважає на те, хто ти: комбайнер, шахтар, священник, чи вчитель, – переконаний Степан Ярема. Ніхто не застрахований від небезпеки, якщо легковажно ставиться до цього, і сам священник зізнається, що «дружба» зі спиртним могла б завести його у прірву. Проте вже минулого 10 років з того часу, як він прийняв рішення жити тверезо. Саме це і стало стимулом допомагати іншим боротися із «зеленим змієм». Так Отець Степан разом з однодумцями організували “Волинське православне братство тверезості”.
«Наше суспільство наркотизувалось і алкоголізувалось дуже швидко, таке враження, що воно не встигає адекватно та тверезо оцінювати, запобігати, захищати себе від маніпуляцій проплаченої потужної реклами так званих легальних наркотиків, які нам кидає цей світ. Після 90-х років, з типового, на перший погляд, простого пияцтва і безробіття, ми швидко докотились до того, що займаємо перше місце по дитячому алкоголізму в Європі. Досвід показав, що є частина залежних людей, яким допомагають зустрічі “Братства тверезості”, де вони можуть поділитися проблемою, обговорити її та знайти шлях до вирішення. Проте є і ті, хто потребує серйозної реабілітації в спеціалізованому центрі».
Також Степан Ярема зауважив, що до груп взаємодопомоги в братстві потягнулися не лише ті, хто страждає від залежності, але й їх матері, дружини, діти. Це дало йому зрозуміти ,що мало самому бути самому тверезим, потрібно допомагати іншим, бо біда велика, а дуже мало хто може професійно і якісно допомогти пройти шлях до тверезості і реабілітації.
«На даний час, братство не може собі дозволити відкрити реабілітаційний центр, тому почались пошуки таких центрів, де працюють священники, які мають «багатий досвід» роботи із залежними та добре себе зарекомендували. Ми знайшли такі центри реабілітації, але виявилось, що люди нічого про них не знають. Часом чули тільки по телевізору, що десь один заклад закрили, а в другому щось сталось чи там б’ють, катують та знущаються, ось і вся інформація»
Попри те, що Степан Ярема налаштований допомагати людям звільнятись від смертельних звичок, священник переконаний: спасіння потопельників – справа рук самих потопельників. Неможливо врятувати людину, яка сама не хоче рятуватись. За допомогою реабілітації, ми можемо людину знову поставити на дорогу тверезості, але йти вона має все ж таки сама, і тут жодне «кодування» і жоден реабілітаційний центр не допоможе, якщо повністю і безповоротно відсутня мотивація і бажання жити тверезо.
Кодування
Взагалі тема «кодування» від алкоголізму цікавить багатьох: хтось вірить, а хтось відкидає таку можливість лікування. Отець Степан каже, що все залежить від того, про яке «кодування» ми говоримо.
«Одна справа, коли людина свідомо, самостійно приходить за допомогою до нарколога, психолога чи в реабілітаційний центр: такі залежні просто потребують фактору, що стримує, аби навчитись жити правильно. Тоді ліки, які вводять в організм аби спровокувати стійке несприйняття алкоголю – це виправданий крок. Та лише в тому разі, коли ми говоримо про традиційну медицину. Інша справа, коли «закодувати» везуть до якоїсь бабусі, яка щось нашіптує ніби для звільнення людини від залежності і лякає . А по факту – залежний сам все зробив: дав собі підсвідомо установку більше не пити, їхав кудись, закріпив це страхом смерті чи хвороби рідних і ще й заплатив за це.»
Співзалежість
А ще однією серйозною проблемою алкоголіків і наркоманів – є їхні родичі, які являються співзалежними. Біда в тому, що рідні ніби хочуть допомогти, дають гроші, шкодують, “відмазують” на роботі, аби п’яницю не вигнали, прощають крадіжки, знущання, і тим самим спонсорують пияцтво рідної людини. А все тому, що вона добре навчилась маніпулювати близькими, вивчила слабкі місця, і почуває себе абсолютно комфортно.
«Неодноразово були такі ситуації, коли з реабілітації просить син забрати: вмовляє, плаче і його їдуть забирати, бо ж думають, що їх синочка чи братика там катують, б’ють і знущаються. Забирають додому, відчувають себе винуватими, і все стає по старому, запої крадіжки …
Є випадки, коли жінка звикає до ролі жертви, всю чоловічу роботу бере на себе, всім керує, все вирішує за чоловіка бо ж той п’є. Якщо в такій сім’ї стається диво і чоловік виправлається, то дружина вже не може зайняти своє правильне місце в сім’ї.
Співзалежність сильно проявляється і у матерів, яким через призму материнської любові важко визнавати, що син алкоголік чи наркоман, якому потрібна допомога. Цих жінок теж можна зрозуміти, бо це – їхні діти. Проте, якщо сина-п’яницю вигнала з дому дружина, не треба його приймати з відкритими обіймами і звинувачувати невістку. Він чоловік, батько, якщо “наламав” дров, то нехай не ховається за маминою спідницею – це має дати зрозуміти мати»
Семінар для священнослужителів «Особливості пастирської роботи з залежними та співзалежними людьми»
«Інколи священник залежну людину зразу відправляє в монастир, радить сильнішу молитву. Але ж реально “на очі” видно, що людині спочатку потрібен нароколог, або реабілітація. У таких ситуація важливо спочатку хворого рятувати тілесно, а потім говорити про церкву. Тож аби поліпшити обізнаність священнослужителів, ознайомити їх з реабілітаційним процесом – наше братство спільно з Всеукраїнським Свято-Володимирським братством тверезості у співпраці з Волинським обласним наркологічним диспансером організували семінар “Особливості пастирської роботи з залежними та співзалежними людьми”»
Як зрозуміти, що ти залежний?
«Ти з приємним хвилюванням чекаєш на той час, коли ти будеш вживати алкоголь. Ти відчуваєш від того насолоду, у тебе паморочиться в голові. Ти без алкоголю не можеш розслабитись. Проведіть експеримент: заведіть календар і відзначайте усі дні, коли ви вживали спиртне у будь-якому вигляді. Результат в кінці місяця і дасть відповідь на питання.»
Як зрозуміти, що ти співзалежний?
«Коли ти живеш не своїм життям. Коли всі твої думки зайняті тим, де ваш залежний родич, що він зараз робить, коли прийде додому. Коли ти не можеш його відпустити і приймаєш позицію жертви, яка несе свій хрест.»
Спілкувалась: Анастасія Кушнарьова
