Як стало відомо, уродженка Нововолинська п’ять років тому створила власний бренд вишиванок. Про це повідомляє БУГ.
Продають одяг і в Україні, і в інших країнах світу. Пандемія коронавірусу, як і всім підприємцям, поставила їй виклик. Та Оксана змогла знайти рішення – в період карантину почали відшивати захисні костюми для медиків.
34-річна Оксана Доліновська родом з Нововолинська.
“5 років тому створили свій бренд і зупинилися на вишиванках. Якраз у момент після революції це було актуально. Тоді попит був великий, а обсяг пропозиції – ні. Стало цікаво, як її наповнити”, – розповідає Оксана.
Починалося з того, що просто купили вишиванки та виставили фото в інтернет, не вкладаючи великих інвестицій. Таким чином вирішили спробувати. Далі прийшла ідея створити щось таке, чого немає на ринку. До слова, в асортименті бренду не лише вишиті сорочки та сукні, а й кардигани, пальта та інші речі з елементами вишивки.
Зараз Оксана – у декретній відпустці, виховує двох синочків: старшому 5 років, молодшому – рік. Саме в період першої вагітності і почалося життя бренду “Два кольори“.
Оксана говорить, що на початку власного виробництва розробили модель в декількох кольорах та відшили близько ста одиниць.
“Виставили в фейсбук і за два тижні мали отримати нову партію. Поки чекали, по передзамовленнях продали половину цієї партії, яка мала тільки прийти. Побачили, що людям це потрібно”, – розповідає власниця бренду.
Оксана пригадує, що далі потроху почали створювати моделі по одній-дві, вже потім це переросло в колекції. Випускали спочатку чотири рази в рік, згодом скоротили до двох.
“Два кольори” має власний цех з вишивальними машинами, де розробляють та відшивають моделі. Працює там 10 людей.
“Дякуючи Революції Гідності і патріотичним настроям людей, за 5 років ми заробили ім’я та репутацію. Сформувалася значна база клієнтів, серез яких і знаменитості”, – говорить Оксана.
“Коли все почалося (пандемія коронавірусу – ред.), ми були змушені закрити і наш цех, і власний шоурум. Потрібно було шукати виходи: або звільняти людей, або відправляти у відпустки за власний рахунок. І разом з тим, продовжувати платити оренду. Перед українським бізнесом постало питання “що далі”. Ми почали думати “а що ж можемо зробити?”, – пригадує дівчина.
Оксана розповідає, що після декількох повідомлень в пресі про те, що лікарні не забезпечені спецодягом, вирішили на сторінці свого бренду зробити акцію “максимальний розпродаж” і всі кошти, які виручили, витратили на закупівлю матеріалів і на оплату за роботу дівчатам. Почали відшивати захисний медичий одяг.
“Мова не йшла про заробіток. Була щаслива від того, що можу дати роботу дівчатам і паралельно допомогти тим, хто потребує, тим людям, які опинилися на передовій у боротьбі з вірусом. Ми просидили на карантині рівно тиждень. Все було оперативно”, – каже Оксана.
Медичні костюми мають свою спеціфічну сертифікацію, процес отримання якої триває від трьох до чотирьох місяців. Спеціалісти роблять аналіз цеху, обладнання та умов виробництва тощо, щоб вони відповідали вимогам. Процедура довга, а в той період, коли потрібно вже, це було неможливо зробити.
Команда Оксани розуміла, що рішення – тимчасове, і рано чи пізно потреба у засобах захисту лікарів буде забезпечена.
“Не пройшло і двох місяців”, як МОЗ нарешті вирішив вивчити стандарти і ДСТУ захисного одягу для медиків та дати рекомендації для виробників. Ми це все вивчали та всього дотримувалися відразу. Проклеєні шви, водостійкий матеріал, манжети для зручності. Думали це норма для виробників захисного одягу, а виявляється, так роблять не всі.
На сьогоднішній момент після скандалу з МОЗ і китайськими костюмами, попит впав. Не знаю чи стовідсотково забезпечені лікарні всім необхідним, але українського виробника викинули і він зараз не потрібен. Натомість закуповували китайські костюми вдвічі дорожче.
Не мені судити про рівень захисту того чи іншого костюму. Та вважаю, що ніхто не контролював якість. Навіть відсутні спеціальні лабораторії, де б проводили дослідження на проникність бактерій”, – роповідає Оксана.
Відшили першу партію та подарували її безкоштовно. Після цього почали звертатися багато людей, була черга по виробництву. Зверталися і волонтери, і просто лікарі телефонували.
Оксана розповідає, що досліджувала тендери. Пороцедуру державних закупівель упростили, але подати пропозицію – нереально. Як тільки з’являється оголошення про тендер, за кілька хвилин він уже закритий. Тому не розуміє, яким чином можна встигнути взяти участь в закупівлях.
Оксана розуміє, що пошиття захисного одягу – рішення тимчасове. Говорить, що всі підприємці зараз опинилися “на пороховій бочці”, але руки не опускає.
