Арсен Мірзоян – оксамитовий голос України. Музикант відомий ще з проекту «Голос країни». У понеділок, 4 листопада, виконавець приїхав до Луцька із представленням нового альбому ІНГРЕДІЄНТ.
Журналістам Волинь#infa, хоч і за кулісами, але вдалося поспілкуватися зі співаком про місцеву владу, політичні погляди і шлях до успіху.
Розкажіть, будь ласка, про вашу участь у проекті Сергія Мартиняка “СВОЇ”, він ще існує?
Ну як “існує”. Ним займаються вже інші люди. Це не перша історія з фестивалями, особливо коли фінансова складова: зменшується і взагалі потім зникає.
“СВОЇ” перестали фінансувати?
Мартиняк його то фінансував, але потім його «попросили».
З проекту?
З країни.
Ми багато разів приїжджали і щось хотіли зробити в Луцьку і на Волині, особливо в області. Співпрацювали із зам.губернатора. Ми наприклад, намічали проект, який передбачав забрати у пенсійного фонду землі і віддати до дитячого будинку, зробити там майданчик спортивний, ніби всі “по руках вдарили”, всі домовились – прийшла нова влада, всіх з посад позвільняли і вже знов не знаєш до кого звертатись, знову починається «плетіння мотузки».
Читайте також: Геї, АТОвці та поліція в “Укрзалізниці” – чим небезпечна професія провідника?
Ви підтримуєте політичні погляди Сергія Мартиняка?
Я не хочу взагалі підтримувати нічиїх політичних поглядів. В мене політичні погляди свої і вони ніколи не висувались в часи, де живуть бренди.
Але ж ви теж – бренд?
Я сам собі бренд. Я не вискочка і нікому не нав’язую свій бренд і свою позицію. За мене ніхто не ходить і не просить по парадах, не всовує премії, ніхто не зганяє стадіони. Все штучне зникає.
Чи плануєте далі якісь свої проекти?
Ми шукаємо талановитих музикантів. Наш бас-гітарист – викладач. В нього зараз є 12-річний хлопчик, який дуже серйозно грає на контрабасі. Я думаю, що коли він виросте, він буде серйозним віртуозом. Таких музикантів в Україні дуже мало. Мода, музика, хіт-паради диктують своє. Але штучне зникає.
Ви прогинались під моду?
Ніколи. Штучне зникає, я ж кажу. Ти маєш бути чесним з собою, давати собі оцінку: гарно ти працював, погано ти працював. Це служіння – якщо ти не прогинаєшся і несеш, те що ти несеш, крізь свою призму. Мені все подобається, але ми шліфуємо нашу музику, аж поки все не буде ідеально. Навіть часто ми знаходимо помилки і на сцені виправляємо. Люди в залі цих змін не помітять.
Чи вплинув голос країни на ваше життя і як?
Вплинув, звісно і на життя, і на кар’єру. Я шукав той трамплін, промоушн. Але традиційні програми шоубізу дикують тобі що, як, де і коли має вийти – ти розумієш, що це все не робить тебе вільною людиною. Та й без продюсера ти працювати не зможеш. З якої радості ви, мужчина, вирішили заробляти гроші самі? Продюсер робить серйозну роботу.
Що робити тим, кого продюсери не бачать?
Є такі, що бачать. Є самородки. Вони талановиті, але не вміють себе продавати. Є люди, які їх бачать і вміють заробляти гроші і собі і їм. Хто хоче, той добивається, насправді.
Ви можете назвати себе аполітичною людиною?
Ні, не можу. Я думаю, що аполітичних людей не існує. А якщо існують, то перепрошую, вони «погане слово». Не може людина не може заборонити собі бути громадянином. Навіть журналіст, який по всім своїм канонам має бути без позиції, але все-рівно журналістика така робота, що вони займають той чи інший бік.
Спілкувалась: Анастасія Кушнарьова
Читайте наші новини у мережі Facebook
