Як стало відомо, загиблому волинському воїну Олександру Бурдаку присвятили вірш.
Читайте також: До Рівного їде другий за день екіпаж «на щиті»: полеглих Героїв проведуть на Волинь
До слова, автор поезії – Mykola Savchuk.
Не так глибокий океан, він не бездонний,
Гора найвища не безмежна в висоті…
От біль душевний – нескінченний, монотонний,
Коли втрачаємо найближчих у житті.
Болить не так, коли поранили ви тіло,
Не так, як струмом пронизало до землі.
Не так, коли ви постраждали не за діло,
Усі ці болі для душі зовсім малі…
Страшний той біль, коли причиною є горе,
Коли за батьком син у засвіти іде,
Той біль неосяжний, як всесвіт, чи як море,
Від того болю не сховатися ніде.
Ні час, ні відстань того болю не лікує,
Бо хто загляне в душу, ну, хіба що, Бог!
Душа ж на все життя в собі це закарбує,
Що вже нема і вже не буде їх обох.
Один лиш погляд тих очей, що на портреті,
З яким зустрілись ваші очі лиш на мить,
І ваше серце буде битись, як на злеті,
Душа від спогаду застогне й защемить.
Сьогодні в Седлищі, а завтра по країні,
По багатьох хатах те горе пролетить.
На сотні літ душевний біль по Україні
Гуляти буде й не зупиниться й на мить…
Микола Савчук 05.04.24
Читайте також наші новини у Facebook
