У Луцьку дедалі більшає шанувальників автоспорту. Про це свідчить, як кількість автівок у місті, так і вир спеціальних заходів – змагання , напівмарафонів, дрифт, тощо…
Виявляється, серед волинян є багато поціновувачів швидкості та адреналіну.
Про особливості тренувань, реакцію оточення та психологію автоспорту говорили з Девідом Пастуховим, марафонцем-любителем, засновником Волинського автоклубу «WEST LEVEL».
Варто зазначити, що спільнота «WEST LEVEL» налічує поціновувачів автоперегонів, зокрема райлі, дрифтингу, тощо. Для волинян – це можливість надати нового відтінку у автомобільних професійних дисциплінах, які знані на весь світ.
Для інтерв’ю Девід Пастухов запрошує журналістів Волинь infa у молодіжну асоціацію «WEST LEVEL», на закриту територію військогового аеродрому села Крупа, що знаходиться в передмісті міста Луцьк.
До слова, саме тут учасники клубу «WEST LEVEL» проводять майже весь час у перервах між змаганнями. Тим паче, 23 річний лучанин з усмішкою зустрічає нас та одразу ж «знайомить» зі своєю автівкою.
Коли з’явилася спільнота «WEST LEVEL»?
До цього існував діючий клуб. Утім, його розвиток був лише на етапі Instagram сторінки, який слугував для фотоблогу.
На мій погляд, спільнота «WEST LEVEL» вбачає розвиток автомотоспорту на теренах Західної України. Зізнаюсь, нині в Україні автоспорт існує не на вищому рівні. Тим не менш, це чудова ідея прищеплювати любов до подібних видів спорту.
Вочевидь, у Луцьку чимало автолюбителів, які прагнуть єдності та наслідування певної ідеї. Відповідно, саме ці чинники надали поштовх для створення спільноти «WEST LEVEL».
Яким чином у тебе з’явилася пристрасть до авто?
Зізнаюсь, любов до автівок зародилася ще з самого змалечку. Окрім цього, в дитинстві я займався картингом. Згодом, я вподобав автомобільних місцевих гонщиків – аматорів у Луцьку. По закінченню навчання у Польщі, я чимало пізнав у сфері авто культури. Перебуваючи закордоном я мав можливість познайомитися з людьми, які створюють нову призму в автомобільному житті.
Отож, ці події відіграли значну роль задля створення автомобільної спільноти у Луцьку.
Що для тебе означає брати участь у перегонах? Яку ціль ти переслідуєш?
Нині, я не беру участь у автоперегонах. Займаюся лише організацією. Варто зазначити, що змагання, які влаштовує клуб, охоче відвідують гості зі Львова, Тернополя, Рівного, тощо. Утім, участь у перегонах у мене є в планах. Тип паче, я також займаюся сімрейсінгом.
Чи існує для тебе взірець у автомобільному спорті?
У мене є два фаворити. Зокрема, це Айртон Сенна – легендарний гонщик , який брав участь у чемпіонаті Формула – 1. Також мені імпонує Колін Маклейн, який виступав у дисципліні «райлі».
На мій погляд, ця дисципліна надає змогу перевірити гравця на витривалість та зосередженість під час змагань.
Що означає бути другим у спорті?
Перш за все, спорт вбачає командну гру. Звісно, що кожен з гонщиків прагне бути першим. Як правило, бути другим – це лише мотивація, яка надихає тебе йти далі. Тим паче, у автоспорті відіграє велику роль саме командна гра.
Які недоліки існують в автомобільному спорті?
На жаль, Україна не налічує достатню кількість автотреків для перегон, які значно потребують любителі автоспорту. До прикладу, в Німечинні культура автоспорту широко розвинена. Варто зазначити, що саме тут любов до автомобільного спорту зародилася ще з 19 століття.
Пригадую, як гравці клубу «WEST LEVEL» брали участь у змаганнях на теренах Рівненської області. До слова, у сусідній області любителі перегон влаштовують автомобільні заходи на території колишнього фермерського аеропорту. Місцеві вміло облаштували майданчик для тренування, створивши так званий «міні – трек». На мій погляд, це свідчить про те, що колективне бажання людей – це сила.
Безумовно, недоліком я також вважаю у автоперемозі – ризик, який подекуди може привести до фізичних травм або навіть летальних наслідків.
Скільки учасників налічує клуб «WEST LEVEL»?
Нині наш клуб налічує 15 учасників. Утім, ми автивно розвиваємо сторінки у соцмережах, які надають можливість популяризувати автокультуру на Волині. До прикладу, майже 1300 учасників поділяє інтерес до автомобільного спорту у соцмережі Instagram. Окрім того, ми створили власний канал у ютубі.
Чи кожен охочий може потрапити до клубу «WEST LEVEL»?
Звісно, головне мати бажання.
Чи існують певні табу автоспорті?
Моє власне табу –не поділяти автівки на «хороші» і «погані». Я вважаю, що подібні суперечки мають негативний характер. Кожен власник своєї машини проявляє свою особливу любов до власного транспортного засобу.
Як відомо, тобі поталанило спостеріагати за перегонами світового масштабу. Розкажи детальніше про це.
Зізнаюсь, закордоном мене вразив дух та атмосфера, яка панувала під час автомобільних виставок та змагань. Коли ти відвідуєш подібні заходи, з’являється відчуття єдності та створення ідей «на одній хвилі». Не кожен мабуть мене зрозуміє, раджу відчути це власноруч.
Що не вистачає сучасному автомобільному спорту?
Креативності, систематичності і якісних доріг.
Чим відрізняються перегони в Україні і перегони закордоном?
Першочергово – розмитнення. Вочевидь, це найболючіша тема для усіх автолюбителів.
Варто зазначити, що охочі, які прагнують займатися автоспортом звертають увагу на автомобілі без реєстрації, оскільки ціннова політика подібних легковиків значно відрізняється з – поміж інших.
АНАСТАСІЯ НІКОЛАЄВА
