Чому саме українці та литовці ставали одними з головних організаторів повстань у радянських таборах? Що давало людям сили чинити опір навіть там, де тоталітарна система прагнула зламати їхню волю, позбавити гідності та самого права на життя? Ці питання стали одними з ключових під час презентації книги «Партизани ГУЛАГу. Умови в ГУЛАГу. Повстання у таборах» литовських авторів Паулюса Саударґаса, депутата Європейського парламенту від Литви та одного з найактивніших лобістів українських інтересів на міжнародній арені, і Годи Крукаускєне, яка відбулася у Волинському національному університеті імені Лесі Українки.
До розмови про історичну пам’ять, спільне минуле українського та литовського народів і його значення для сучасної Європи долучилися науковці, студенти, представники державних інституцій, серед яких – народна депутатка України Ірина Констанкевич, народний депутат Ігор Гузь, за ініціативи якого, як випускника історичного факультету ВНУ, відбулася презентація, а також голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров і Почесний консул Литовської Республіки в Луцьку Сергій Мартиняк, завдяки підтримці якого книгу було перекладено та видано українською мовою.
Литовські автори дослідили умови життя політичних в’язнів, історії спротиву та найбільші повстання в Норильську, Воркуті й Кенгірі. За цими подіями – тисячі людських доль, особистих трагедій, прикладів мужності та солідарності. Особливу цінність виданню надає те, що воно ґрунтується не лише на дослідженні архівних матеріалів. Автори також особисто здійснювали експедиції до місць заслання й ув’язнення в Сибіру, Казахстані, за Полярним колом, досліджували шляхи визвольного руху в Україні та Литві, збирали свідчення людей, які пережили радянські репресії. Символічно, що презентація відбулася саме у Волинському національному університеті імені Лесі Українки, історичний факультет якого цьогоріч відзначає своє 85-річчя. Як наголосила народна депутатка України, голова Наглядової ради університету Ірина Констанкевич, цей заклад має давні наукові традиції дослідження української історії, культурної спадщини та європейських зв’язків. Важливою складовою зустрічі стала активна участь студентської молоді. Студенти історичного, юридичного факультетів та факультету міжнародних відносин долучалися до дискусії, ставили авторам численні запитання англійською мовою, цікавилися історіями спротиву та досвідом обох народів. Розмова була жвавою, а після презентації молодь мала нагоду особисто поспілкуватися з авторами та отримати книги з автографами.
«Приємно було бачити таку активність нашого студентства. І це надзвичайно важливо, адже саме молодому поколінню належить зберігати й передавати далі правду про наше минуле», – зазначила Ірина Констанкевич.
Окрему увагу під час зустрічі приділили питанням формування політики історичної пам’яті на європейському рівні. Зокрема, Ірина Констанкевич, яка також очолює підкомітет з питань національної та культурної пам’яті Верховної Ради України, звернулася до одного з авторів книги, депутата Європейського парламенту Паулюса Саударґаса, із запитанням щодо готовності європейських інституцій приділяти належну увагу цій сфері.
«Сьогодні ми спільно з Українським інститутом національної пам’яті та іншими інституціями переосмислюємо державну політику в цій сфері. І для нас надзвичайно важливий досвід Литви, яка пройшла власний шлях осмислення тоталітарного минулого. Переконана, що український та литовський досвід мають бути почутими на європейському рівні, а відповідні напрацювання – знаходити відображення і в законодавстві, і в спільній політиці пам’яті», – наголосила парламентарка.
Під час презентації також ішлося про сучасну співпрацю України та Литви, яка сьогодні має особливе значення в умовах повномасштабної російської агресії.
Окремо прозвучали слова вдячності на адресу Паулюса Саударґаса за послідовну підтримку України, регулярні візити до нашої держави, зокрема на прифронтові території, та відстоювання необхідності надання допомоги українцям. Україну й Литву об’єднує значно більше, ніж спільні сторінки історії. Це досвід боротьби за незалежність, спротив імперській політиці та розуміння справжньої ціни свободи. Колись українці й литовці разом протистояли радянській репресивній машині в таборах ГУЛАГу. Сьогодні Литва стоїть поруч з Україною, яка знову змушена захищати свою незалежність від російської агресії.
«Історія повстань у ГУЛАГу нагадує нам надзвичайно важливу істину: навіть найжорстокіша система не здатна остаточно знищити прагнення людини до свободи. Саме тому ми маємо досліджувати, пам’ятати й передавати наступним поколінням правду про тих, хто не скорився», – підкреслила Ірина Констанкевич.
Презентація книги стала не лише нагодою глибше осмислити трагічні сторінки спільного минулого українського та литовського народів, а й важливою розмовою про значення історичної пам’яті для сучасної України та Європи.
