Тонометр, кросівки і солодощі: в геріатричному пансіонаті у Луцьку — акція “Здійсни мрію”

У Луцькому геріатричному пансіонаті 14 лютого відбулась акція “Здійсни мрію”. 94 мешканці отримали подарунки, про які давно мріяли.

Читайте також: Конфлікт біля ЦУМу: у Луцьку жінку підозрюють у виправдовуванні війни

Серед замовлень були солодощі, екзотичні фрукти, ковбаса, кросівки, святкове вбрання, мобільні телефони, ноутбук, тонометр і навіть холодильник, розповіла Суспільному організаторка акції, волонтерка Анастасія Рудик.

Одна з мешканок пансіонату мріяла про нові кросівки. Суспільне Луцьк

“Були також такі мрії: полікувати зуби, придбати слуховий апарат, обстеження зору. Це все робилось. Я не підраховувала бюджет проєкту, тому що люди в моїх соцмережах брали мрію зі списку і купували за власний кошт”, — зазначила Анастасія Рудик.

Одна з підопічних пансіонату показує іграшку, яку мріяла отримати у подарунок. Суспільне Луцьк

Зі слів Анастасії Рудик до здійснення мрій долучились її друзі, працівники луцької міської ради, поліції. Екіпаж патрульної поліції виконав мрію Галини Палюх, яка 10 років відколи поселилась у пансіонаті, не була в своєму рідному селі Підгірне Луцького району.

“Я їздила до дому, на кладовище, побачила своїх рідних, проїхала селом“, — розповіла жінка Суспільному.

Галина Палюх з патрульними, які допомогли їй здійснити мрію. Суспільне Луцьк

Валентина Грунтовська мріяла про медичне обстеження та дороговартісний слуховий апарат. Каже: напередодні усе отримала.

“Коли близько з людиною говориш — я чула, а трохи далі, або з боку — вже не чула. В мене виникла проблема із людьми через слух і я стала уникати розмов, — ділиться Валентина. — І тут раптом приходять в кімнату спонсори, і приїхали за мною і повезли в клініку і запропонували мені слуховий апарат”.

Валентина Грунтовська мріяла про слуховий апарат. Суспільне Луцьк

Усього у пансіонаті 165 мешканців, 94 з них отримали омріяні подарунки. Ті, хто нічого матеріального не бажали — солодощі, говорить директорка Алла Гнатюк.

“В більшості анкет було написано одне побажання – мир, — говорить директорка пансіонату Алла Гнатюк. — Інші писали: кудись поїхати, щось скуштувати смачненьке, щось на себе одягнути цікаве, про що мріяли замолоду. Це люди старшого віку, але ж він не має межі на мрії. І вони як діти теж мріють, планують, радіють”.

Віктор Якобчук показує телефон. Про нього він мріяв, щоб мати зв’язок із сестрою, яка живе в іншому пансіонаті. Суспільне Луцьк

Зі слів волонтерки Анастасії Рудик усі побажання виконали. Тепер Віктор Якобчук знайомиться з новим телефоном.

Читайте також наші новини у Facebook