На що пішло державне фінансування волинського осередку «Слуги народу» за три роки

Понад 9,5 мільйонів гривень – таким бюджетом розпорядилася Волинська обласна організація політичної партії «Слуга народу» впродовж 2021-2023 років. Партосередок повністю жив за рахунок державного фінансування, не залучивши жодної копійки пожертв. Гроші переважно «пішли» на зарплату, податки та оренду, – пише Сила правди.

Читайте також: Апеляційна палата звільнила від покарання колишнього суддю з Луцька

З 2016 року в Україні запроваджено державне фінансування політичних партій, а також їхнє обов’язкове звітування. Втім у березні 2020-го у межах боротьби з Covid-19 Верховна Рада України дозволила політичним партіям подавати квартальні та річні фінансові звіти до кінця карантину за власним бажанням. Майже ніхто, звісно ж не поспішав цього робити. Хоча вони продовжували отримувати гроші від держави.

Через повномасштабну війну паузу з обов’язковим звітуванням продовжили. Такі «звітні канікули» тривали до кінця 2023 року. Тоді набув чинності закон, який відновив обов’язкове звітування політсил. Таким чином парламентські партії до 26 квітня цього року мали подати до Національного агентства з питань запобігання корупції звіти за весь «пільговий» період – 2020-2023 роки. Крім того, партії вперше подають звіти в електронному вигляді через спеціальний реєстр «Politdata», який НАЗК розробило у 2021 році.

Тож Центр журналістських розслідувань «Сила правди» зібрав та проаналізував фінансові звіти Волинського обласного осередку президентської партії «Слуга народу» за 2021, 2022 та 2023 роки.

Майно й активи волинських «слуг народу»

Керівником обласної організації партії «Слуга народу» з моменту реєстрації у 2020 році був і залишається народний депутат з Волині від цієї ж політсили Валерій Стернійчук.

Розпоряджався партосередок «Слуги народу» невеликою кількістю активів: орендована нерухомість, кілька рахунків у банку, ліцензійні ключі й програмне забезпечення.

Протягом 2021-2023 років волинські «слуги» незмінно орендували чотири офісні приміщення на Волині загальною площею понад 200 квадратних метрів: у Ковелі (26,01 кв. м), Камені-Каширському (17,8 кв. м), Володимирі (43,6 кв. м) та Луцьку (114,6 кв. м).

Кількість працівників упродовж останніх трьох років зросла: у 2021-му в партосередку працювало 9 осіб, а у 2023-му – вже 11.

За словами секретаря Волинської обласної організації політичної партії «Слуга народу» та депутата Волинської обласної ради Олександра Сачука, у цю кількість входять працівники з усіх офісів «Слуги народу» на Волині.

«У нас є бухгалтер, юрист адміністративний, юрист партійний, офісний адміністратор, який відповідає на дзвінки, веде комунікацію з депутатами, менеджер «Зе!Жінки» та менеджер «ЗеМолодіжки», – розповідає Сачук.

Волинська обласна організація партії «Слуга народу» протягом звітного періоду користувалася трьома банківськими рахунками. На один з них партосередок отримував кошти від центрального партійного офісу в рамках державного фінансування, на другий – соціальні виплати, а третій був транзитним і використовувався для виплат заробітних плат.

Серед нематеріальних активів волинського партійного осередку – ліцензії на використання програм, програмне забезпечення та ліцензійні цифрові ключі до деяких застосунків. Упродовж трьох років змінювалася їх кількість та вартість. Відтак, у 2021-му загальна сума матеріальних активів оцінювалася у 14 тисяч гривень, наступного року – у майже 30 тисяч гривень, а вже у 2023 році – у понад 37 тисяч гривень.

Звідки гроші у волинського осередку «Слуги народу»

Впродовж 2021-2023 років політична партія «Слуга народу» отримала понад 1,2 мільярда гривень державного фінансування. Із них 9,5 мільйона гривень дісталося волинському осередку: майже 2,8 мільйона – у 2021-му, 2,6 мільйона – у 2022-му, але найбільше торік – 4,2 мільйона.

Фінансувався партосередок винятково з державного бюджету транзитом через центральний офіс партії. На відміну від колег із «Батьківщини», жодних пожертв чи партійних внесків структура не отримувала.

Окрім безпосереднього державного фінансування, осередок відсудив у сільських виборчих комісій дві грошові застави за реєстрацію списків кандидатів в депутати у 2020 році: тисячу гривень – від Луківської й дві тисячі – від Дубечненської.

У 2022-2023 роках партосередку також перерахували 5,8 тис. грн з фонду соціального страхування та повернули майже 20 тис. грн помилкових платежів.

На що волинські «слуги» витратили свій бюджет

Впродовж 2021-2023 років Волинський обласний осередок політичної партії «Слуга народу» витратив майже 9,5 мільйона гривень.

Більшість видатків – виплати співробітникам – 3,8 млн грн, податки – 2,2 млн грн, а також – оренда та утримання офісних приміщень – 1,5 млн грн.

Секретарю обласного осередку «Слуги народу», депутату Волинської обласної ради та помічнику народного депутата Валерія Стернійчука Олександру Сачуку протягом трьох років виплатили 596 тисяч гривень. У 2021-му його середньомісячна заробітна плата «чистими» становила 9,6 тисячі гривень, у 2022 – 18,1 тисячі гривень, а у 2023-му – 22 тисячі гривень.

Головна бухгалтерка обласного осередку «Слуги народу» – Тетяна Грачова. Вона, згідно з даними в аналітичній системі «YouControl», також є керівницею луцької компанії «Узе Груп», що займається гуртовою торгівлею деревиною та будматеріалами.

Її середньомісячна заробітна плата у 2021-му – 12,2 тисячі гривень, у 2022-му – 13,9 тисячі гривень, а у 2023-му – 17,8 тисячі гривень. Протягом 2021-2023 років бухгалтерка заробила 525 тисяч гривень.

Ще один помічник народного депутата Стернійчука, директор компанії «Волинь бізнес ресурс» та юрист обласного осередку «Слуги народу» Дмитро Прохорук отримав від партосередку дещо менше. В середньому у 2021 році – 12,3 тис. грн, у 2022 році – 11,6 тис. грн, у 2023 році – 17,6 тис. грн. За три роки Прохоруку виплатили 498 тисяч гривень.

Роман Ващук, який обіймає посаду офіс-адміністратора регіонального офісу «Слуги народу», заробив за три роки 309 тисяч гривень. Тоді як помічниці депутата Ковельської міськради Вадима Клімука Олені Масловській волинські «слуги» перерахували 282 тисячі гривень.

Лідеру «ЗеМолодіжки» на Волині, керівнику громадської організації «Волинський Актив Молоді» Богдану Лебедю та депутатці Ківерцівської міської ради Ілоні Бойко заробітну плату нараховували тільки протягом двох років. За 2022 та 2023 роки від регіонального офісу партії Лебедь отримав 201 тисячу гривень, а Бойко – 150 тисяч гривень.

У 2021-му виплачували заробітну плату, зокрема, і колишньому обранцю Луцької громади Андрію Костенку. Йому перерахували 48 тисяч гривень. Заробітну плату впродовж року у 2022-2023-му від «слуг народу» також отримувала колишня журналістка телеканалів «Аверс» і «12 канал» Ірина Кудря – 186 тисяч гривень. Впродовж двох місяців у 2022-ому – журналіст та нинішній директор «Insider Media» Анатолій Котлюк – 17,9 тисячі гривень.

У 2021 році партосередок політичної партії «Слуга народу» на Волині витратив 2,8 мільйона гривень. З них 831 тисяча гривень – вже згадані зарплати, лікарняні та відпускні працівникам.

Податків та зборів волинський партосередок «Слуги народу» протягом 2021-го заплатив 531 тисячу гривень. Оренда офісних приміщень разом із їхнім утриманням та комунальними послугами обійшлася у майже 500 тисяч гривень. Винаймав нерухомість осередок у волинського забудовника Віктора Чорнухи, Марії Дідицької та Іванни Рудись, а також у Камінь-Каширській спілці споживчих товариств.

Солідні суми з бюджету партії «пішли» на рекламу. За неї у 2021 році «слуги» заплатили майже 300 тисяч гривень. На розміщення зовнішньої реклами витратили 24 тисячі гривень, тоді як реклама на сайтах та у друкованій пресі обійшлася у 67 тисяч гривень. Співпрацював волинський осередок з газетами «Волинь» – 23,5 тис. грн, «Волинська газета» – 22,2 тис. грн, «Твій вибір» – 2,4 тис. грн, «Слово правди» – 2 тис. грн, мережею гіперлокальних видань «Район.in.ua» – 5 тис. грн та інформаційним агентством «Волинські новини» – 12,4 тис. грн.

Крім того, 200 тисяч гривень за розміщення політичної реклами заплатили київській підприємиці Анастасії Жиц.

Витрачали кошти з бюджету «слуги народу», зокрема, й на брендову продукцію – 67,9 тисячі гривень, господарські та канцтовари – 51,6 тисячі гривень, проведення заходів – 18,6 тисячі гривень. За словами секретаря Волинської обласної організації «Слуги народу» Олександра Сачука, корпоративний мерч виготовляли для партійних заходів. Мова, зокрема, про канцелярію.

У 2022-му витрати скоротилися – 2,6 млн грн. На зарплати, лікарняні та відпускні працівників пішло найбільше – 73% бюджету (майже 1,9 млн грн). Ще 17% – оренда приміщень (345 тис. грн).

Позаторік на рекламу «слуги народу» майже не витрачалися. Упродовж 2022-го на неї пішло лише 5 тисяч гривень. Схожа історія і з видатками на обладнання й техніку, проведення заходів, які суттєво скоротилися у перший рік повномасштабного вторгнення Росії.

Видатки партійців у 2023-му становили 4,2 мільйона гривень. Дива не сталося і традиційно найбільше пішло на зарплати – 1,8 млн грн (43,3%), податки – 988 тис. грн (24%) й оренду – 793 тис. грн (19%). На брендову продукцію партосередок спрямував 127 тис. гривень.

Знову з’явилися чималі видатки на проведення заходів – 102 тисячі гривень. За словами секретаря обласного осередку Олександра Сачука, партійні заходи зараз не проводяться. Зустрічі організовувалися від рухів «Зе!Жінки» та «ЗеМолодіжка» на Волині.

Впродовж 2021-2023 років Волинська обласна організація партії «Слуга народу» користувалися й послугами нотаріусів. На реєстраційні дії пішло 16,6 тис. грн.