Арсен Мірзоян – один із самобутніх українських співаків сучасного шоу – бізнесу. В ексклюзивному інтерв’ю для Волинь infa артист розповів про музику під час війни, Ніну Матвієнко і не тільки.
Ви часто відвідуєте Волинь? З чим асоцієються наш край?
З Олександром Положинським та ігуменом Никодимом. Також мав товариша, але вже він є небіжчиком.
Як відомо, ви неодноразово брали участь у волонтерських заходах на теренах Волині?
Так. Крім цього у реалізації благодійних засад сприяв Сергій Мартиняк і мій приятель Денис П’ятигорець, який був заступником голови Волинської ОДА. До того ж він теж родом із Запоріжжя.
Яким був Арсен Мірзоян до війни і яким став під час повномасштабного вторгнення?
Особливих змін у собі я не відчув до війни, яка триває з 2014 року.
Важко щось нині коментувати… Тоді я був веселим, в мені панував рок-н-ролл.
Нині питання є набагато гострішим. Зрештою, не треба скиглити, що все програли, готуйтеся воювати..
Музика дотепер: чи існує спекуляція на темі війни?
На мій погляд, чимало артистів спекулюють на темі війни. Я вважаю, що музика сьогодення — є особливою темою. Вона або про щось, або — для чогось. Прикро, коли воно нагадує тобі «добєсіє» або чисту спекуляцію. Є чимало тих, хто приміряє на собі роль вдов, матерів, бійців, співаючи, як важко воювати.
Насправді, існує чимало пісень вистачає, які підбадьорюють. Вочевидь, ними слід керуватись. До слова, коли бійці йдуть на вихід, в джипі може лунати пісня «Черепаха – аха-аха».
Зауважу, мені імпонують пісні Василя Гонтарського, Тараса Чубая, Володимира Івасюка. Звісно, вони не про війну, а про життя. Утім, у цих композиціях живе любов до України. Я твердо переконаний, що саме ці люди виборювали своєю творчістю найпалкіші почуття до країни.
Що Ви зробите після перемоги?
Я взагалі про це не задумуюсь. Ми всі чітко розуміємо, що російська федерація вчинила акт агресії, напавши на Україну. Водночас необхідно усвідомлювати, що наша маленька країна воює проти світового порядку.
Зрештою, ми боремося проти США, країн Європи. Одні не дають зброю, інші – не переводять транші. І поки люди не зрозуміють, що усе до копійки має потрапляти на фронт — нічого буде.
Нещодавно відійшла у вічність Ніна Митрофанівна Матвієнко. Пригадайте найприємніший спогад, пов’язаний із нею.
Ніна Матвієнко — світла та добра людина. Вона – старожила та берегиня української народної творчості. Нині більшість пісень звучать, тому що Ніна Митрофанівна їх знайшла та відтворила.
Варто зазначити, що будучи молодою, вона їздила з диктофоном по селах і збирала власноруч пісні. Тому вони зараз і живуть…
Побажання волинянам?
Волинякам бажаю залишатися волиняками (Сміється).
АНАСТАСІЯ НІКОЛАЄВА
Читайте також наші новини у Facebook
