Волонтерки у Луцьку придумали, як створити такі подушки для військових, які служитимуть в польових умовах, і навіть в окопі. Одна з них – Олена Лебедєва поділилася ще й своєю історією, як виривалася з Росії на початку війни.
Читайте також: На Волині чоловік отримав повістку і відмовився від мобілізації: як його покарали
Про неї й про те, що створити подушку для нинішнього захисника допоміг спогад про діда-бійця Другої світової війни, – розповідають у сюжеті 12 каналу.
Олена пригадує, як з колегою придумала, здавалося б, неймовірне – шити для військових… подушки. Волонтерить жінка з однодумцями у луцькій бібліотеці уже понад два роки. Сама вона – корінна лучанка. Працювала у військовому шпиталі, згодом переїхала в Росію до чоловіка-москвича. У перший день повномасштабного вторгнення без роздумів покинула все і поїхала звідти геть.
Додому поверталася довгою дорогою: машиною – через Литву та Польщу. Без цікавих історій на кордонах не обійшлося
«Литва в мене питає – Росія, в Україну, а Луцьк – понятно. Польща – а чого ви їдете на російських номерах, а Луцьк. Всі розуміли, всі якось дуже гарно ставились, не знаю», – каже Олена Лебедєва.
Коли нарешті добралася до українського кордону, вимагала, щоб запитали в неї рідний волинський пароль.
«Я кажу, а чого ви в мене не питаєте пароль. Вони такі, який пароль? Я як заспіваю «Волинь моя, краса моя» – це дуже мило, це так дуже по людяному», – додає жінка.
У рідному Луцьку передусім пішла в першу-ліпшу бібліотеку. Знала, що книгозбірні стали осередками волонтерства. А їй дуже хотілося допомагати армії. В якийсь момент волонтерки почули з передової незвичне прохання:
«Пішли скарги від хлопців, що важко спати, нема на чому спати. Тому що всі подушки, які є туристичні, вони ж користуються такими, вони або надувні, а це не для довгого спання, там дуже швидко втомлюєшся», – розповідає волонтерка.
Так, Олена Лебедєва разом з колегою по волонтерству Аллою Фень вирішили шити подушки з сучасної водонепроникної тканини. Вони легкі і практичні, їх можна почистити навіть вологою серветкою.
Волонтерки показують фото, які їм шлють з передової військові, – подушки вони оцінили і просять ще і ще для своїх побратимів.
Відпочиває на подушці від мами-волонтерки і син Алли Фень. Вона – бібліотекарка й лідерка у волонтерському центрі, що при бібліотеці на Київському майдані. Окрім подушок, ще готують енергетичні набори, окопні свічки, лікувальні мазі і навіть шиють білизну для поранених. Роблять і фіточаї. У посилки на передову додають янголів. Крім того, і сітки плетуть.
Більше – у відео.
Читайте також наші новини у Facebook
