Цієї зими, як зазвичай у цю пору року, у ЗМІ, в соцмережах, у повсякденних розмовах часто порушуються теми сезонних захворювань. Як не підхопити вірус грипу , або як вберегтися від ковіду? Як не заразитись, як лікуватися? Однак не всі зважають на ще одну позасезонну проблему: на Волині, і в Луцьку зокрема, зросла кількість людей, які хворіють на туберкульоз, симптоми якого людина, не обізнана в темі, може сплутати із застудою, ГРЗ чи грипом і не звернутися вчасно до лікаря, наражаючи рідних і оточуючих на небезпеку.
Тенденція до збільшення захворюваності на туберкульоз спостерігається по всій Україні. Про ситуацію в обласному центрі, профілактику, лікування, подолання стереотипів у суспільстві щодо цієї недуги – розповів начальник управління охорони здоров’я Луцької міської ради Володимир Лотвін.
Публікацію підготовлено БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне», завдяки
щирій підтримці американського народу, наданій Агентством США з
міжнародного розвитку (USAID), шляхом фінансування Проєкту «Підтримка
зусиль у протидії туберкульозу в Україні», що виконується міжнародною організацією PATH.
Кор.: Володимире Олександровичу, зросла кількість хворих на туберкульоз лучан. У чому причина?
На Волині на активний туберкульоз (всі форми) за 11 місяців 2022 року захворіли 434 особи, за 11 місяців 2023 року – 585. Тобто ми бачимо зростання захворюваності на 34,8%. Схожа ситуація і в Луцькій громаді. За 11 місяців 2022 року захворіли 97 осіб, за 11 місяців 2023 року – 124 ( зростання на 27,8%). Тривалі військові дії , велика кількість внутрішньо переміщених осіб з інших регіонів країни, складне соціальне становище, тож такий стан речей певною мірою закономірність. Поряд з цими причинами можна відзначити і покращення виявлення хворих на туберкульоз та, як наслідок, – підвищення показників захворюваності.
Кор.: Дитячий туберкульоз у нас в області виріс в рази. Зараз Волинь за цим показником займає друге місце. На першому – Одеська область. Якщо порівняти з першим півріччям 2022 року, то тоді було виявлено туберкульоз у 4 дітей. За півріччя 2023 року уже маємо 76 таких пацієнтів! На вашу думку які фактори вплинули на таке зростання?
Зростання кількості хворих на туберкульоз дітей, так само, як і дорослих, зафіксовано по всій Україні.За 11 місяців 2022 року захворіли 9 дітей , а за 11 місяців цього року – аж 80.
Кор.: Майже у 9 разів!!!
Так, бачимо суттєве зростання. Але зазначу, що в першу чергу це пов”язано з активним виявленням захворювання, зокрема, лікарями первинної ланки. Вчасне виявлення хвороби на початковій стадії сприяє ефективному лікуванню дітей і зупинці поширення захворювання. У Луцькій громаді за 11 місяців 2023 року виявлено 18 дітей з туберкульозом, у 14 з них укладена декларація з лікарями наших комунальних лікувально-профілактичних закладів.
Кор. Як саме виявляють хворих на туберкульоз дорослих і дітей? Яких заходів вживають сімейні лікарі сьогодні, що кількість вчасно діагностованих зросла? Як ви оцінюєте роботу медиків із раннього виявлення туберкульозу?
Сімейні лікарі, педіатри, тобто первинна ланка, це ті лікарі, до яких першими звертаються практично всі пацієнти. І основним завданням медиків є вчасно запідозрити та діагностувати хворобу, зокрема і туберкульоз.
Крім того, первинка забезпечує формування списку осіб, які відносяться до груп ризику розвитку туберкульозу та підлягають систематичному скринінгу. Лікарі первинної медичної допомоги взаємодіють у цьому напрямку із закладами охорони здоров’я, які надають спеціалізовану медичну допомогу хворим на туберкульоз. Проводиться опитування та анкетування осіб із груп ризику. Впроваджуються клінічні маршрути пацієнтів із симптомами, що можуть свідчити про туберкульоз, з метою забезпечення повного обсягу обстежень . Первинка також забезпечує проведення заходів з інформування населення щодо виявлення, діагностики, лікування та профілактики туберкульозу. У разі необхідності сімейни лікар скеровує пацієнтів до лікаря-фтизіатра.
До речі, наш Центр ПМД, який входить до складу КП «Медичне об’єднання Луцької міської територіальної громади» працює в пілотному проєкті із впровадження систематичного скринінгу на туберкульоз на рівні області. Лікарі загальної практики–сімейні лікарі та лікарі-лаборанти нашого закладу пройшли тренінги щодо реалізації впровадження пілотного проекту при виявлені хворого на туберкульоз. В рамках цього проєкту Центр обслуговує 18 лікувальних закладів області.
У Центрі організовано кабінет лабораторного виявлення туберкульозу на первинному рівні шляхом дослідження мокротиння на апараті Джин-Експерт. Пацієнтів при підозрі на туберкульоз та тих, в яких є кашель більше 2-х тижнів, підвищення температури тіла до 37-37,20С, задишка при незначному фізичному навантаженні, швидка втомлюваність, сімейні лікарі скеровують для здачі мокротиння з обов’язковим заповненням скринінгової анкети.
Так, з моменту організації кабінету з обстеження мокротиння на апараті Джин-Експерт і по даний час проведено 576 аналізів, з них позитивних – 67 випадків виявлення туберкульозу, що становить – 11,6% від усіх аналізів. Цей метод дослідження значно ефективніший , ніж звичайний метод дослідження мокротиння тобто дає змогу виявити значну кількість нових випадків ТБ.
Кор. Наскільки ефективними, на Вашу думку є сучасні методи лікування? Раніше хвору людину ізолювали, а зараз лікують амбулаторно. Чи не становлять хворі на туберкульоз загрози для оточуючих?
У перші 2-3 тижні з моменту початку лікування пацієнти з туберкульозом заразні для оточуючих. Тому вони лікуються у стаціонарних умовах 2 тижні, далі їх переводять на амбулаторне лікування. Так відбувається в усіх розвинених країнах. Після початку ефективної хіміотерапії за кілька днів пацієнт не становить загрози для інших людей та перестає бути заразним для оточуючих.
Для пацієнтів з стійкими формами туберкульозу в Україні запровадили режим BPaL – це новітня схема лікування лікарсько-стійкого туберкульозу, яку в масштабах всієї країни почали застосовувати у 2022 році в рамках операційного дослідження. Завдяки режиму BPaL тривалість лікування лікарсько-стійкого туберкульозу скорочується майже втричі: 6-9 місяців проти 18-24 місяців. Пацієнтам більше не потрібно протягом багатьох місяців отримувати болісні ін’єкції, а найголовніше – цей режим дає набагато більше шансів на одужання (понад 90% за даними результатів клінічних досліджень). Впровадження режиму BPaL в Україні дає надію на виліковування понад 1000 людей зі стійкими формами туберкульозу. Скорочення загальної тривалості лікування – це можливість якнайшвидше повернутись до сім’ї та роботи і це надзвичайно важливо в умовах війни росії проти України та гуманітарної кризи.
Кор. На жаль, у суспільстві усе ще існує стигма туберкульозу. Люди жахаються цього діагнозу «туберкульоз» , не хочуть його афішувати і йти до лікарні.
Упереджене ставлення до людини, хворої на туберкульоз ( як і інші хвороби) – це грубе порушення прав людини. Проте і досі є чимало випадків , коли люди, які мають хронічні хвороби, піддаються системній дискримінації. Стикаючись з негативним ставленням до себе, ці люди можуть приховувати свій діагноз. Туберкульоз – хвороба, що має дуже довгу історію. Сліди ураження туберкульозом знаходили навіть у залишках кісток древніх людей. До появи антибіотиків ця хвороба була практично невиліковна. Туберкульоз раніше прийнято було вважати хворобою бідних, в той же час чимало відомих інтелектуалів також хворіли на цю недугу. До прикладу Леся Українка, Франц Кафка, Альбер Камю, Фридерик Шопен, художник-експресіоніст Амедео Модільяні, Джордж Оруелл – ці та багато інших видатних особистостей передчасно пішли з життя саме через туберкульоз.
Стигма щодо людей, які хворіють на туберкульоз, існувала завжди. І навіть в сучасному світі, коли ми маємо ефективні методики лікування туберкульозу, упередження щодо хворих не зникли. Люди, хворі на туберкульоз, часто звинувачують себе у тому, що захворіли і бояться заразити інших , намагаються приховати хворобу. І усе це через недостатні знання про туберкульоз як у хворих, так і в оточуючих. У суспільстві давно склалися стереотипи, що поглиблює проблему: досі туберкульоз часто асоціюють з людьми, які мають судимість, людьми, які мають наркотичну залежність, безхатченками, ВІЛ/СНІД інфікованими. Тим часом в Україні серед нововиявлених хворих на туберкульоз лише у 8-10% – соціально незахищені громадяни. Тому працівники медичної сфери, різних недержавних структур та об’єднань мають сприяти подоланню стигми, широкій обізнаності громадян про хворобу , заохочувати людей проходити обстеження і вчасно лікуватися.
Кор. Чи існують ефективні заходи запобігання туберкульозу?
Найбільш дієвим методом профілактики туберкульозу є вакцинація й ревакцинація або специфічна імунопрофілактика. В Україні для активної специфічної профілактики туберкульозу застосовують вакцину туберкульозну (БЦЖ), яка містить живі мікобактерії туберкульозу.
Існує ще так звана неспецифічна профілактика. Потрібно дотримуватися здорового способу життя, не зловживати алкоголем, відмовитися від паління. Наркоманія та токсикоманія значно підвищують ризик захворювання. Важливо дотримуватися правил особистої гігієни, особливо при взаємодії і спілкуванні з хворими. Харчування – це теж важливо: вживати здорову збалансовану їжу з достатнім вмістом білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, уникати вживання консервів та різноманітних концентратів. Не забувати про фізичну активність, перебування на свіжому повітрі. І звісно ж, не забувати про регулярні профілактичні огляди з флюорографічним обстеженням. І наголошую: при будь яких проявах погіршення стану здоров`я потрібно негайно проконсультуватися зі своїм сімейним лікарем.
Костянтин Лоцман
