Як стало відомо, на Донеччині обірвалось життя викладача Національного університету “Острозької академії” Андрія Семеновича, повідомили на сайті навчального закладу. Він був кандидатом історичних наук та доцентом Острозької академії, передає Рівне Вечірнє.
“Звістка про зникнення ПРОФЕСОРА надійшла до нас ще зимою. Ми почали дзвонити побратимам, перевіряти чи це правда. Побратими Андрія, навіть не хотіли казати нам, що він загинув, оскільки знали як ми дружили. І все ж таки, ми сподівалися, що він живий, що він повернеться, що ми його ще раз побачимо. Нажаль, наші надії не справдилися. Андрій Семенович тримав оборону на Білоруському кордоні, потім на Запорізькому напрямку, далі був у Соледарі, а загинув під Бахмутом. Сумуємо за тобою, друже. Ти назавжди залишишся в наших серцях, спогадах, молитвах,Тримай друже, тепер небо над нашими головами. Наша шана тобі та повага.Ти – наш ГЕРОЙ. Вічна пам’ять. Царство небесне. Щирі співчуття рідним та близьким від усього нашого Штабу Допомоги ЗСУ м.Нетішин”, – написала на своїй фейсбук -сторінці волонтерка Катерина Янович.
Волонтерка також розповіла, що Андрій Семенович – був особливим військовослужбовцем.
“Наш “Професор “. Без перебільшення – друг нашого Штаб Допомоги Зсу М.Нетішин , а декому він став рідним братом. Він був людиною енциклопедичних знань, полюбляв читати книжки, які ми передавали для нього. Він читав в окопі, в дорозі, будь-де.
Людина, яка мишу в бліндажі не ображала. Він був стіною для своєї сім’ї, для своєї країни для нас всіх.
Ми його запитували:
– Скільки ти вбив окупантів?
На що він сказав:
– Ми не вбиваєм, ми знищуємо ворога, а от вони нас вбивають.
Кожного разу, коли ПРОФЕСОР перебував у відпустці, він приходив до нас в штаб. Сидів годинами, розповідав, що він переживав, що бачив, що чув. Розповідав про війну, про втрати та здобутки, про військових та цивільних. Ділився враженнями про бої, в яких вдавалося вижити та вивести своїх людей. Він пишався тим, що він робив! А ми пишалися таким другом, Героєм, братом”, – зазначила Катерина Янович.
