У підвалі луцької багатоповерхівки, що на вулиці Винниченка, місцева мешканка надає прихисток переселенцям. Бомбосховище стало тимчасовим житлом вже для сотень вимушено переміщених людей, які були в пошуку житла.
Про це розповіла Суспільному упорядниця укриття Алла Бабула.
Переселенці, які не мають де зупинитися, знаходять упорядницю через спеціальний сервіс із пошуку житла та одягу. Жінка каже: в основному люди в укритті зупиняються транзитом, на 2-3 дні і далі їдуть за кордон.
Найдовше, 18 днів, у бомбосховищі жила родина Волошиних із Миколаєва. Нині Олена Волошина орендує житло, але в укриття продовжує приходити, допомагає сортувати гуманітарну допомогу іншим переселенцям.
Миколаїв російські війська обстрілювати з першого дня повномасштабної війни: «Ми переїхали до свекрухи в квартиру і туди попав снаряд. У перший під’їзд получається, а в другому ми жили… Дуже стіни ходили ходором». Після цього, пригадує жінка, родина виїхала за кордон.
Четверо дітей Олени нині в Польщі. Жінка ж разом із чоловіком чекає на оформлення робочої візи. Спершу в Луцьку не могли знайти житло. Про бомбосховище, за яким наглядає місцева мешканка, вчителька Алла Бабула, дізналися через волонтерів.
«Вона нас приютила, пригріла. Дала нам поїсти, приоділа, помитися дала. Ми її називаємо “королева бомбосховища”, – каже переселенка. Додає: в укритті є усе необхідне: холодильник, запаси харчів та вода.
