У Луцьку живе переселенка із Мелітополя Оксана, яка чекає із російського полону свого чоловіка-«азовця». Він виходив і «Азовсталі» разом із іншими бійцями і був в окупованій Оленівці, проте наразі в опублікованих рф списках його прізвища немає.
З міркувань безпеки не називає своє прізвище та не каже, як звуть чоловіка. Він вчитель та економіст за фахом, до 2014-го року працював аудитором, повідомляє Суспільне. Луцьк.
«Коли прийшла біда в наш хату, це було навіть без розмов, Він сказав: я іду! У 14-му році до лав добровольчого батальйону, а в 15-му же перейшов до «Азова». Було багато гарячих точок», – пригадує дружина бійця.
Після 24-го лютого, розповідає Оксана, її чоловік разом із підрозділом перебували в Маріуполі. Він постійно був на зв’язку і повідомляв, що з ним все добре, навіть коли їх остаточно затисли на «Азовсталі».
«Знаючи Азов і його побратимів, звісно вони були готові стояти до кінця. Вони за стилем життя і за думками, вони не здатні були здаватися в полон. Але вийшов наказ….. До цього майже тиждень йшли розмови про «екстракшн», про Туреччину і ми були на піднесенні, ми як на голках сиділи, ми чекали цього», – говорить Оксана.
Востаннє з чоловіком дружина спілкувалася у день, коли він виходив з «Азовсталі». Про виведення бійців з території заводу дізналася з СМС.
«Пишу йому, що вам же не можна, боюся за вас, за тебе конкретно. Він пише, що все буде добре і зв’язку не буде десь три місяці. Не хвилюйся, мамі привіт, дітей цілуй. Після цього – пустота, тиша», – каже жінка.
Після того, каже дружина азовця, вона отримувала повідомлення лише від побратимів чоловіка, які казали що із ним все добре, але підтвердити цю інформацію ніхто не міг.
Оксана наголосила: вірить, що її чоловік повернеться додому. У списках загиблих та поранених, які надає рф, його нема. Поки разом із донькою-випускницею жінка у Луцьку чекає звісток від коханого.
