5 липня у Луцьку попрощалися із загиблим у бою військовослужбовцем Анатолієм Мартинюком та добровольцем роти «Світязь» Віктором Кривцуном з позивним «Сєдой», який помер раптово.
Прощання з воїнами відбулося в кафедральному соборі Святої Трійці в Луцьку, – передає кореспондент Суспільного.
Військовослужбовець Анатолій Мартинюк був уродженцем села Духче. 48-річний командир відділення зенітно-ракетного взводу мотопіхотного батальйону загинув у результаті ворожого обстрілу на Донеччині під час виконання бойового завдання, захищаючи незалежність України.
Як розповів Суспільному брат Анатолія Мартинюка, боєць у 2014-му році теж служив у війську.
«Він завжди був патріотом, він любив Україну і я горджуся, що в мене такий герой, брат. Ці росіяни, вони лишили двох синів, яким три і п’ять років, мені дуже боляче», – каже Віктор Мартинюк.
Життя Віктора Кривцуна обірвалося раптово через хворобу. Він був учасником АТО, пішов у військо добровольцем, служив у 2014-му та 15-му роках, був командиром штурмової групи, брав участь у боях в Іловайську, Вуглегірську, був у полоні.
Попрощатися з бійцями прийшли військові, друзі, рідні та лучани, які зустрічали тіла захисників на колінах.
Військовослужбовця Анатолія Мартинюка поховали на Алеї почесних поховань у селі Гаразджа. Ветерана Віктора Кривцуна похоронили на міському кладовищі цього ж села.
