Війна Росії проти України триває майже два місяці. Ще наприкінці березня Міноборони РФ заявило про намір зосередитись на «визволенні» Донбасу, після чого війська країни-агресора відступили з-під Києва.
За даними Держприкордонслужби, з 24 лютого в Україну повернулося більше 1 млн людей, незважаючи на те, що війна триває, а бої за Донбас можуть бути навіть більш жорстокими та масштабними, ніж бої на околицях Києва.
Головне питання: чи зможе Україна перемогти і якою ціною? Друге за значимістю питання: коли закінчиться війна?
Прогнози експертів щодо можливих термінів закінчення російського вторгнення – у матеріалі НВ.
Чому мирні переговори безуспішні
Професор політології Школи права та дипломатії ім. Флетчера в Університеті Тафтса Денієл Дрезнер у своїй колонці для Washington Post наголошував, що проблема мирних переговорів України та Росії полягає в тому, що обидві сторони вважають, що вони можуть перемогти у війні.
«Незважаючи на те, що в Росії більше людей і техніки, останній місяць продемонстрував, що бажання українців боротися за свою батьківщину набагато сильніше, ніж у російських призовників. Армія Росії занадто роззосереджена і змушена виділяти занадто багато сил на захист ліній постачання, що перебувають під загрозою. З кожним днем війни втрати росіян зростають, а здатність їхніх сил підтримувати згуртованість слабшає», – перераховує він аргументи на користь можливої перемоги України.
Дрезнер також додає, що «немає жодних доказів того, що російські сили покращили свою координацію чи логістику» і що «з огляду на швидкість, з якою російські генерали гинуть на передовій, можливо, не знайдеться компетентного російського керівництва», щоб змінити ситуацію.
За його словами, «жахлива кількість жертв і біль економічних санкцій виснажуватимуть Росію, особливо якщо Україна придбає складнішу військову техніку у НАТО та інших союзників та партнерів».
Проте для Росії наратив про успіх може бути створений так само легко, зазначає Дрезнер.
«Російські війська дуже близькі до створення сухопутного мосту між Кримським фронтом та Донбаським фронтом. Якщо Маріуполь буде захоплено, то російська армія може зосередитись на оточенні українських військ у східній частині країни», – пояснює він.
Дрезнер додає, що «артилерія дешева» і «Росія може використовувати Маріуполь як сценарій, необхідний для пом’якшення Харкова та Києва».
Крім того, Росія контролює інформацію, що розповсюджується всередині неї, хоча і програла глобальну інформаційну війну. «А це означає, що прості росіяни підтримуватимуть Путіна та звинувачуватимуть Захід у всіх економічних труднощах», – пояснює він.
«Згодом громадськість Європи втомиться від великих потоків біженців та стрімкого зростання цін на газ. Питання не в тому, чи Росія переможе, а в тому, скільки українських партизанів буде вбито при цьому», – закінчує Дрезнер опис розвитку подій на користь Росії.
За його словами, обидві версії «досить переконливі», тому, доки обидві сторони не погодяться з однією з них, мирні переговори до закінчення війни не призведуть.
«Перемога» до 9 травня
На початку квітня CNN із посиланням на американських чиновників, знайомих з останніми висновками розвідки США, повідомив, що Росія має намір зосередитися на взятті під контроль Донбасу та інших регіонів на сході України до початку травня.
«Путін влаштує парад перемоги 9 травня незалежно від статусу війни або мирних переговорів», – процитував також канал представника європейського міністерства оборони.
При цьому американські та європейські чиновники заявляли, що будь-які терміни, які Москва може встановити на словах, не змінюють реальності, і що Росія, схоже, готується до перспективи затяжного конфлікту.
На думку заслуженого професора військових досліджень Королівського коледжу Лондона Лоуренса Фрідмана, новий етап війни обіцяє бути набагато важчим для України.
Читати ще: Будуть важкі бої, наші війська почали рух, – Арестович про новий етап війни
За його словами, хоча російські сили сильно виснажені і мають зробити вибір, на чому зосередити свої зусилля, навіть половина початкових російських сил, як і раніше, значна, і тепер перед ними стоїть менше завдань, і їх легше виконати.
За його словами, аналіз, проведений вашингтонським Інститутом вивчення війни, передбачає, що найближчим завданням Росії буде взяття міста Слов’янськ із населенням 110 тисяч людей.
«Захоплення Слов’янська стане першим кроком до більш амбітної мети – відрізати українські сили на сході України. Слов’янськ готується до бою, багато його мешканців евакуйовані. Як зазначає ISW: «Якщо російські сили взагалі не зможуть взяти Слов’янськ, лобові атаки Росії на Донбасі навряд чи зможуть самостійно прорвати українську оборону, а кампанія Росії на повне захоплення Луганської та Донецької областей, швидше за все, зазнає невдачі»», – пише Фрідман.
За його словами, якщо цей аналіз є правильним, новий етап війни може мати вирішальне значення, хоча чергова українська перемога і не призведе до витіснення росіян з території України.
«Тим не менше, навіть якщо Росія отримає територію, яку вона прагне захопити на Донбасі, і підготується до вирішальної оборонної битви, як і раніше, залишається питання про характер путінського ендшпіля. Від самого початку найбільшим аспектом цієї війни, що збиває з пантелику, була непослідовність російської стратегії. Розрив між заявленими цілями та доступними можливостями був досить великий, коли війна почалася, але тепер він зріс ще більше, особливо після поразки у першому раунді війни», – наголошує Фрідман.
За його словами, Путін більше не має надій на приєднання Донбасу з мінімальними втратами.
«Незважаючи на всі його розмови про історично близькі зв’язки, його братський підхід можна порівняти тільки з відносинами Каїна та Авеля. Захоплення Донбасу зараз означало б придушення ворожого населення, відновлення зруйнованих міст та захист від майбутніх воєнних дій України», – пояснив експерт.
При цьому він припускає можливість, що Путін «втратить інтерес до захоплення землі, але задовольнить себе деіндустріалізованою та збіднілою Україною, з травмованим населенням та зруйнованою інфраструктурою».
«Є припущення американської розвідки, яка, схоже, має хороші джерела, що Путін поставив перед російськими військами завдання завершити всю операцію до 9 травня, річниці закінчення Другої світової війни, і позначити її, як завжди, великим парадом у Москві. Має бути ще один раунд інтенсивних воєнних дій, але, якщо він зазнає такої невдачі, як і в першому раунді, то, можливо, йому залишається лише помилуватися на безлад, який його сили влаштували в Україні до 9 травня, і покласти цьому край», – припускає Фрідман.
Тим часом старший науковий співробітник американського центру військово-морського аналізу Майкл Кофман на своїй сторінці у Twitter висловив думку, що з огляду на час, який Росія витрачає на перегрупування та відновлення боєздатності своїх сил, дата 9 травня «викликає скептицизм як основний фактор».
Трейсі Герман, професорка кафедри оборонних досліджень Королівського коледжу Лондона, сказала The Guardian, що Росія, можливо, вже збільшила кількість батальйонів на сході України «з 30 до 40 за останні дні» – і війна на один фронт може бути більш досяжною (метою – ред.) і може забезпечити Путіна чимось, що можна назвати перемогою».
«Місяці або навіть довше»
CNN із посиланням на двох європейських чиновників повідомляв, що держсекретар Ентоні Блінкен заявив європейським союзникам, що російське вторгнення в Україну може тривати до кінця 2022 року. Все більше чиновників доходить висновку, що за короткий термін війна не закінчиться, зазначає канал.
Багато чиновників, які розмовляли із CNN, заявили, що важко точно передбачити, як довго може тривати війна, але, за словами кількох із них, немає жодних ознак, що кінцеві цілі президента Росії Володимира Путіна змінилися. На їхню думку, малоймовірно, що Путін буде зацікавлений у дипломатичних переговорах, якщо не зазнає поразки на полі бою.
Уявлення про війну як довгострокове вторгнення сильно відрізняється від оцінок у перші дні війни, коли очікувалося, що Росія захопить Київ.
Радник з національної безпеки США Джейк Салліван заявив у четвер, 14 квітня, що бойові дії в Україні, імовірно, будуть «затяжними» і триватимуть «місяці чи навіть довше».
Деякі члени Конгресу та їхні помічники починають робити порівняння з Корейською війною, яка тривала три роки.
Двоє інших європейських чиновників заявили, що, на їхню думку, бойові дії на сході України, де, як очікується, російські війська розпочнуть новий наступ, можуть тривати від чотирьох до шести місяців, а потім привести у глухий кут.
Голова держдепартаменту Блінкен заявив, що «обговорив зі своїми колегами наше занепокоєння тим, що конфлікт може затягнутися, але всі його завдання обертаються навколо того, як найкраще зупинити її (війну в Україні – ред.) якнайшвидше».
Тим часом журналіст Ден Саббах пише у статті для Guardian, що президент Зеленський неодноразово вимагав від Заходу більшої кількості та кращої зброї, оскільки того, що було запропоновано, принаймні публічно, недостатньо.
На його думку, питання для Заходу, за яке Україна фактично веде опосередковану війну, полягає в тому, чи варто збільшити поставки, щоб Київ міг переламати ситуацію на суші, витіснити російські війська з Херсона в районі гирла Дніпра на півдні та відтіснити окупантів назад до інших районів Донбасу.
За словами Саббаха, відмова від поставок винищувачів російської розробки із країн-членів НАТО східного блоку говорить про те, що США, зокрема, нервують не лише через те, що можуть спровокувати непередбачуваний Кремль, а й через надто сильну зміну балансу. Він зазначає, що у разі покращення свого військового стану Київ міг би спробувати повернути території Донбасу, окуповані з 2014 року, де оборона Москви може бути більш жорсткою.
