У Луцьку провели в останню путь бійця добровольчого батальйону «Сонечко» Андрія Романова, який загинув під час звільнення Київщини. На прохання чоловіка його тіло кремували, а прах розвіяли, – повідомляє Перший.
Прощання відбулося у суботу, 9 квітня, на Театральному майдані Луцька.
«Я обіцяю, що не буде жодного дня, коли я не згадаю дітям про тата. Про те, яким він був батьком, чоловіком, другом. Він пішов туди не з ненависті, а з любові до нас. Ми завжди будемо його пам’ятати і він завжди буде нашим сонечком», – сказала дружина Андрія Анна Романова.
У них – троє дітей, наймолодшому з яких немає ще й року.
Брат загиблого Олександр Романов сказав, що тепер мусить триматися, аби замінити дітям батька і підтримати сім’ю.
«В мені багато що померло разом з ним. Але він не любив, коли всі плачуть. Андрій хоче, щоб ви його згадували з посмішкою – згадайте якийсь класний момент і посміхайтеся, будь ласка. Те, що ми зараз робимо, йому не подобається.
Мій брат – справжній герой. Мені буде не вистачати його, тому що ми спілкувалися щодня про все», – наголосив чоловік.
Нагадаємо, 9 квітня стало відомо про смерть ще одного лучанина Миколи Бунчука на Київщині.
Побратим Олександр Чуйко також поділився спогадами про загиблого героя:
«Андрій першим мені зателефонував, коли почалась війна. Ми почали думати, як діяти далі, шукати однодумців. Вже 25 лютого ми були біля Києва. Вже в перший тиждень ми вступили у бої. Якось ми потрапили під обстріл російських гвинтокрилів, а після бою ділилися враженнями. Андрій тоді сказав: «Я думав лише про борщ». Ми зрозуміли, що в цього хлопця – дух справжнього воїна», – розповів побратим.
З його слів, останні дні були дуже важкими. На Київщині велися танкові бої – бійці «Сонечка» не доїдали і не досипали. У вирішальному бою з бронетехнікою та десантом Андрій загинув.
Йому було 33 роки. Чоловіка посмертно нагородили медаллю Головного управління розвідки Міністерства оборони України «За бойові заслуги».
Фото Людмили Герасимюк
