Короткі відповіді на деякі найбільш розповсюджені питання, що стосуються мобілізації.
Скільки є черг мобілізації, і хто в яку чергу входить?
Загалом існує 4 черги мобілізації:
Перша черга – це оперативний резерв: колишні військовослужбовці віком до 40 років, які мають бойовий досвід та відслужили в армії (ветерани АТО чи бійці ООС).
Друга черга – колишні військовослужбовці, які проходили строкову службу до 2014 року або служили за контрактом.
Наступний етап – мобілізаційний резерв: військовозобов’язані, які закінчили військові кафедри ВНЗ як офіцери запасу та не призивалися під час попередніх мобілізаційних кампаній.
Остання черга – громадський резерв: інші громадяни, які не мають обмежень за віком чи станом здоров’я щодо призову на військову службу та можуть бути залучені для комплектування ЗСУ та інших військових формувань.
Яку чергу наразі мобілізують?
Наразі відбувається мобілізація резервістів другої черги.
В які підрозділи можуть призивати (ЗСУ, НГУ, СБУ тощо)?
Громадян, які перебувають в запасі, можуть призвати в ЗСУ, територіальну оборону як воєнізований підрозділ.
Якщо особа є військовозобов’язаним резервістом СБУ, Служби зовнішньої розвідки України чи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту – призов за викликом керівників відповідних органів.
Що таке бронювання, і на кого воно поширюється?
Бронювання – надання відстрочки від мобілізації (до 6 міс.) працівникам органів державної влади та приватних підприємств для забезпечення їх функціонування.
Підприємства, які бронюють осіб, повинні мати особливі мобілізаційні завдання, важливі як для армії, так і для цивільного населення (виробництво спеціальних засобів захисту, продуктів харчування, одягу, військової амуніції, тощо).
На кого поширюється бронювання?
Як приклад – працівники сільського господарства, рибної та тваринної галузей, паливно-енергетичний комплексу.
Наразі є лист Мінцифри з проханням “не мобілізувати” ІТ-спеціалістів. Але він носить рекомендаційний, а не обов’язковий характер.
Існує також Лист Міноборони щодо заборони бронювання військовозобов’язаних, які мають дефіцитні військово-облікові спеціальності.
Порядок бронювання
1. Подання пропозицій.
Органи державної влади, інші державні органи подають Мінекономіки погоджені Міністерством оборони пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних у відповідних сферах управління, галузях економіки, на підприємствах, в установах і організаціях за встановленою формою з відповідним обґрунтуванням.
Підприємствам аграрного сектору рекомендовано направляти лист з пропозиціями щодо бронювання військовозобов’язаних на електронну адресу Мінагрополітики.
Приватним підприємствам рекомендовано додавати обґрунтування виконання завдання із задоволення потреб ЗСУ, інших військових формувань, населення. Підтвердженням може бути прийняте рішення Уряду, обласних, Київської військових адміністрацій, укладений договір тощо.
Обсяги бронювання осіб визначаються з урахуванням необхідності для виконання таким підприємством завдань із задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, населення.
Бронювання водіїв, які здійснюють перевезення для потреб ЗСУ, інших військових формувань, а також медичних вантажів та вантажів гуманітарної допомоги, здійснюється за рішенням Мінінфраструктури або обласних, Київської міської військових адміністрацій.
2. Прийняття рішення.
Мінекономіки узагальнює подані пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних і протягом 1 робочого дня приймає відповідне рішення та надсилає його копію Міністерству оборони, а також органам, які звертались із відповідною пропозицією щодо бронювання.
3. Отримання витягу.
Орган державної влади, інші державні органи видають військовозобов’язаному витяг з наказу Міністерства економіки з метою підтвердження надання відстрочки від призову.
Які станом на сьогодні актуальні правила перетину кордону чоловіками призовного віку, хто має можливість його перетнути?
Чоловік віком 18-60 років може перетнути кордон, якщо:
– має посвідчення про відстрочку від призову та повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік;
– має висновок військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби;
– на утриманні у чоловіка перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
– самостійно виховує дитину (дітей) віком до 18 років;
– на утриманні у чоловіка є дитина з інвалідністю;
– є усиновителем, опікуном;
– близькі родичі чоловіка загинули або зникли безвісти під час проведення антитерористичної операції.
– є особою з інвалідністю І чи ІІ групи (довідка МСЕК чи посвідчення, що підтверджує відповідний статус)
– супроводжує людину з інвалідністю (один з батьків/подружжя/дитина/опікун/піклувальник/особа, що здійснює догляд) і отримує за це гарантовані державою виплати.
Водії, які здійснюють: міжнародні вантажні перевезення, перевезення для потреб ЗСУ, перевезення медичних вантажів та гуманітарної допомоги.
Для цього необхідно звернутись із даними про водіїв до Мінінфраструктури або обласної чи Київської міської військової адміністрації. Після опрацювання звернень, відповідна ОВА надсилає відповідні листи до Державної прикордонної служби України, яка приймає рішення щодо пропуску водія транспортного засобу та/або гуманітарного вантажу, передає Молодий Буковинець.
Для субʼєктів зовнішньоекономічної діяльності з ліцензією на міжнародні вантажні перевезення. Використовується система “ШЛЯХ”. Суб’єктам достатньо внести в систему інформацію про водія і транспортний засіб, яка вже за 4 хвилини буде у всіх прикордонників у всіх пунктах пропуску.
