Новини

Втікали від війни, а кицю викинули по дорозі…

Як стало відомо, літня сім’я з одного із обласних центрів, налякана тривожними новинами по телевізору, похапцем зібралася виїжджати за кордон. Взяла зі собою у машину документи, продукти, дещо з одягу. Вже на порозі господиня, колишня бухгалтерка, згадала про улюблену кицю, яка запитально дивилася на цих метушливих людей. Про це повідомляє Високий Замок.

А й справді, що їм, біженцям, робити з домашнім Мурчиком? Рішення підказав чоловік, у недалекому минулому – директор фірми з пошиття одягу. «Ві­зьмемо зі собою. А десь біля лісу випустимо його – нехай шукає миші там…» – діловито мовив глава сім’ї. І його половинка, яка ніколи не перечила «го­дувальнику», і цього разу мовчки погодилася.

Кілометрів за двадцять від міста вщерть заван­тажений «Мерседес» пригальмував біля лісопо­садки. Пані Алла опустила бокове скло, жбурнула через вікно Мурчика, а Валентин Іванович різко і до кінця натиснув педаль газу…

А далі все було як у пригодницькому фільмі. Че­рез тиждень після виїзду Алли і Валентина їхня су­сідка-ровесниця, яка нікуди втікати не збиралася, вийшла підмести сходовий майданчик. І з поди­вом побачила навпроти своєї квартири голодно­го, всього у реп’яхах і зі скривавленими лапками Мурчика, який трусився від холоду. Котик тулився до знайомих дверей, сподіваючись, що йому від­чинять. І ніяк не розумів, чим він провинився…

Ганна Іванівна зрозуміла, що сталося щось надзвичайне. Подзвонила господарям, але вони вже були «поза зоною досяжності». Тоді набрала номер своїх знайомих – молодої сім’ї, яка живе за 60 кілометрів, на хуторі. І розповіла їм про неспо­діване повернення Мурчика, якого сусідка брала зі собою за кордон.

На тому кінці проводу не вагалися. Через кілька хвилин Антон попросив у батька «жигу­ля», заправив його таким дефіцитним нині бензином, який зберігав у гаражі як «НЗ», – і ра­зом із Соломією взяли курс на «файне місто». Під вечір Мурчик був у них вдома, нагодова­ний, дрімав на м’якому килимку біля теплої печі. Звідси його ніхто нікуди вивозити не зби­рається…