На цьому похороні не було пафосних промов. Прощання із легендарним луцьким скульптором було на диво скромним – геть не схожим на життя, яке він прожив, – повідосляє ІА Конкурент.
Микола Головань відійшов у вічність на лікарняному ліжку. Митця не стало у вівторок, 1 лютого. Вже наступного дня, 2 лютого, більше сотні лучан прийшли до нижнього храму Свято-Троїцького кафедрального собору у центрі міста, аби провести його в останню путь.
Прощання розпочалося о 12:00. Поки у храмі співали заупокійні молитви, сходилося все більше лучан. Люди приносили квіти і вінки.
На похороні було чимало відомих лучан і волинян. А проте, реально попрощатися з Миколою Голованем прийшло значно менше людей, ніж напередодні прощалося у Фейсбуці. Були міський голова Ігор Поліщук, його заступниця Ірина Чебелюк, депутати Луцькради від фракції «Громадянський Рух «СВІДОМІ» Тарас Шкітер, Алла Надточій і Михайло Наход, та від «Європейської солідарності» Юрій Моклиця та Алла Доманська, заступник голови Волинської обласної ради Григорій Пустовіт. Було чимало чиновників – представників сфери культури.
На похорон прийшли відомі луцькі митці та мистецтвознавці. Тут була Зоя Навроцька, власник луцької галереї Володимир Марчук, письменник Володимир Павлік, і чимало інших. Попрощатися з геніальним лучанином приїхав навіть відомий український режисер Олесь Санін.
Близько 13:00 ритуальне авто забрало Миколу Голованя із Луцька. Його востаннє провезли проспектом Волі, аби місто, для якого він працював усе своє життя, змогло гідно попрощатися зі скульптором.
Поховали Миколу Микитовича на кладовищі у селі Липини Луцького району.
