Як стало відомо, кошторис обласного бюджету на наступний рік затверджений у сумі 2,7 мільярда гривень.
Із цих запланованих надходжень понад 1,1 мільярда – власні доходи, решта – міжбюджетні трансферти. В такому ж обсязі передбачені й видатки. Про це повідомляє Волинська ОДА, передає Район. Горохів.
Попри те, що документ сформували бездефіцитним за доходами і видатками, він буде майже цілковито бюджетом споживання, при чому мінімального. Головна причина – недостатнє фінансування делегованих державою повноважень і це в умовах щорічного зростання соціальних стандартів і поточних витрат бюджетних установ.
Якщо, скажімо, у 2019 році додаткова дотація місцевим бюджетам на утримання закладів освіти та охорони здоров’я становила майже 600 мільйонів гривень, то у 2022-му – лише 118. Також наступного року на 2,2 мільйона – освітню субвенцію. Окрім того, майже на 140 мільйонів гривень держава урізала кошти, які передаються місцевим бюджетам області у вигляді міжбюджетних трансфертів. У 2022 році для Волині таких передбачено 6 млрд грн. З них обласному бюджету для виконання власних і делегованих державою повноважень та перерозподілу між місцевими бюджетами передається близько 1,5 мільярдів гривень, решта 4,5 мільярда гривень – бюджетам громад.
Розподіл бюджету:
- найбільше коштів обласного бюджету, а це понад 1 мільярд гривень, призначається галузі освіти
понад 250 мільйонів – медичним закладам - близько 160 мільйонів – на утримання соціальних закладів для дорослих та дітей
таку ж суму передбачено для галузі культури і мистецтв - сфері фізкультури та спорту – 54 мільйони
- 30 мільйонів гривень зарезервовано у протиковідному фонді
- 666 млн – на транспортну та дорожню інфраструктуру
- близько 2 мільйонів – на галузь АПК
- понад 200 мільйонів гривень – на фінансування цільових регіональних програм.
З чим категорично не погодилися депутати у запропонованому ОДА варіанті проєкту бюджету, то це з мізерним, обсягом в 1,3 мільйона гривень, фондом регіонального розвитку. Голова бюджетної комісії Орест Маховський зазначив, що навіть при такому гостродефіцитному бюджеті область не може бути позбавлена хоча б мінімального розвитку.
Відтак, комісія рекомендувала перерозподілити видатки на користь капітальних вкладень на соціально значущі об’єкти, а також проєкти, які дозволять залучити в область значні державні фінансові ресурси. Таким чином, на наступний рік у бюджеті розвитку передбачено вже 23,5 мільйона гривень.
Кошти призначаються на капітальний ремонт покрівлі Берестечківського психоневрологічного інтернату та системи вентиляції в Луцькому геріатричному будинку, оплату виконаних робіт з оновлення неонатального центру, виготовлення проєктно-кошторисної документації для масштабної реконструкції обласних клінічної та дитячої лікарень, капітальний ремонт садиби-музею Липинського у Затурцях. Також додаткові асигнування спрямують окремим громадам на облаштування об’єктів соціально-культурної сфери. Депутати пропозицію підтримали.
При мінімальному бюджетному забезпеченні наступного року навіть захищених статей є ще ряд пересторог: непрогнозованість вартості енергоносіїв, задеклароване державою зростання (більш як у двічі) стипендій, а також збільшення у січні та жовтні мінімальної зарплатні. Усе це – без визначення державних джерел фінансування.
Відтак, на численні звернення волинян до центральної влади щодо збільшення асигнувань держава лише частково їх задовольнила, додавши на наступний рік 43 млн – на оплату енергоносіїв установ, що утримуються з місцевих бюджетів. Також на 48,5 мільйона гривень збільшили субвенцію на розвиток дорожньої інфраструктури. Проте, ці додаткові надходження відчутно ситуацію не змінять.
Варто зазначити, що у держбюджеті нерозподіленими залишаються понад 33 мільярди гривень цільових трансфертів, які можуть бути спрямовані також і місцевим бюджетам області. Зокрема, зарезервовано кошти на інфраструктурні проєкти та соціально-економічний розвиток окремих територій, реставрацію пам’яток, що перебувають у комунальній власності. Також наступного року передбачені нові цільові субвенції: на протипожежну сигналізацію в освітніх установах; модернізацію шкільних їдалень; створення навчально-практичних центрів у ПТНЗ. Планує держава також профінансувати проведення широкосмугового Інтернету в сільській місцевості; підтримку розвитку індустріальних парків; розроблення комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад.
