Блоги Важливо Волинь Новини

“Про те, щоб жити в квартирі, я навіть не думала”: студенти про умови в гуртожитках ВНУ. ФОТО

Вже більше двох тижнів триває навчальний процес в університетах. Лави луцьких вищих навчальних закладів поповнилися новими обличчями, а гуртожитки новими мешканцями.

Журналісти Волинь#Infa вирішили дізнатися про враження першокурсників від життя у справжнісінькому студентському гуртожитку, а також поцікавилися умовами в яких вони проживають.

Одразу скажемо, що потрапити в гуртожиток, аби поспілкуватися зі студентами та зробити декілька кадрів, нам не вдалося. Усе через карантинні обмеження, які зараз діють на території студмістечка. Комендант гуртожитку повідомила, що потрібно отримати спеціальний дозвіл, щоб ми змогли потрапити всередину. Проте, поспілкуватися із студентами і отримати фотографії гуртожитку  нам все-таки вдалося.

Першою студенткою, яка погодилася дати нам свій коментар стала Іванка, яка проживає у гуртожитку №3. Вона навчається на факультеті інформаційних технологій та математики. Дівчина зізнається, що спочатку мала намір знімати квартиру у місті, адже вона навчається на державній формі, тому на зекономлені гроші батьки змогли б оплачувати оренду. Але, як каже студентка, тато переконав її спробувати спочатку пожити в гуртожитку, а там, якщо їй не сподобається, переїхати в квартиру. І вона про це не пошкодувала. Першокурсниці настільки сподобалося, що вона вирішила залишитися жити в гуртожитку.

«Очікування від гуртожитку у мене були просто жахливі. Для мене це був сарай після того як я приїхала з дому. Але я тут мешкаю вже треті тиждень і просто не можу нарадуватися, мені тут дуже подобається. Кімната не погана, тарганів, як кажуть, немає. Тут нормальний туалет та душ, хоча мене спочатку налякало те, що душова знаходиться у підвалі. Кухня найзвичайнісінька, жити можна, лише мінус, що на плиті працює дві камфори з чотирьох. Я взагалі не жалію, що пішла в гуртожиток, а не на квартиру. У мене є знайомі, які винаймають житло і вони не задоволені. Тим більше ціни на квартири у Луцьку не дуже доступні для студента. Найдешевша квартира, яку ми знаходили, коштувала 4800/міс., а за гуртожиток ти заплатив 6000/рік і собі живеш, навіть літом. Я усім рекомендую жити в гуртожитку, тут не так страшно, як говорять інші (сміється – ред.). Тут і нові знайомства, і весело, загалом, мені усе подобається», – розповіла першокурсниця.

Наступною поділилася своїми враженнями першокурсниця Ангеліна, яка навчається на факультеті інформаційних технологій та математики.

“Про те, щоб жити в квартирі я навіть і не думала, я одразу хотіла в гуртожиток.  Там усе не в ідеальному стані звичайно, але жити можна. Кухня мене влаштовує. Кімнати дуже просторі та великі. Я, наприклад, живу у двомісній”, – каже дівчина.

До слова, цього літа, відбувся ремонт гуртожитку №3, що на вулиці Ярощука, 30. У результаті відремонтували кімнати, кухні, їдальні та душову кабінки. На жаль, увесь гуртожиток відремонтувати не вийшло, оновили лише його частину. Ось, який вийшов ремонт:

Відремонтована ванна кімната

Кухня

Коридор

У камеру нашого об’єктиву потрапила і невідремонтована частина гуртожитку. На кадрах видно, що вона кардинально відрізняється від попередньої, але студенти не нарікають.

 

 

Ольга, яка навчається на факультеті філології та журналістики теж спочатку думала, що гуртожиток – це просто жах, але змінила думку, коли туди в’їхала.

“Очікування від гуртожитку в мене були не дуже, я сподівалася, щоб не було обідраних шпалер та тарганів. Спочатку я попросила в подруги туди з’їздити і подивитися як там, які умови. Вона мені сказала, щоб я готувалася до гіршого. Але коли  сама сюди приїхала і побачила як тут, то видихнула із полегшенням. До речі, мені дуже сподобалася “блочна система”. Умови дуже хороші, мені подобається”, – ділиться враженнями студентка.

Крім гуртожитку №3, нашим журналістам вдалося побувати і в гуртожитку №2, він знаходиться на вулиці Винниченка, 22, біля лабораторного корпусу Волинського національного університету.

 

Усі опитані студенти в один голос розповідають, що очікування від умов в гуртожитку у них були негативними, але, як кажуть, “поки сам не спробуєш – не дізнаєшся”. Після переїзду усі стереотипи у них розвіялися. Звичайно, мінуси є, але вони не критичні.


P.S. Життя у гуртожитку – не таке страшне, як його малюють. Є свої мінуси, але плюсів набагато більше: починаючи від ціни і закінчуючи новими знайомствами, які там можна знайти.

Leave a Comment