Сергій Мамчур – спортивної статури, усміхнений та впевнений в собі чоловік. Те, що він не має ноги, лише трохи видає його хода – надто напружена. Доки не поговориш з Сергієм, і не здогадаєшся про те, наскільки нелегким було і є його життя після втрати кінцівки…
Все сталося 10 років тому, 14 серпня 2011 року, коли Сергію було 17 років, у рідному селі Мала Любаша колишнього Костопільського, а нині – Рівненського району. Про це повідомляє Радіотрек.
Цей день він пам’ятає від «А до Я». Усе ніби попереджало – щось має статися: з дівчиною посварився, мав зустрітися з товаришем, але і тут не так склалося, як мало – довелося вже у темряві, горбистою дорогою, їхати мотоциклом.
«Шлях не освітлювався, тож в якийсь момент мене засліпило від зустрічного легковика, прийшов до тями вже у лікарні», – згадує Сергій.
Те, що тоді сталося Сергій називає «прикрим збігом обставин», що поділив його життя на «до і після», зокрема і те, що аварія трапилася напередодні вихідних. Хлопець вважає, що саме це стало причиною втрати ним кінцівки. Неналежна перша допомога у райлікарні, просто неймовірна спека та втрата часу, на його думку, і спричинили такі серйозні наслідки.
В Рівненській обласній лікарні
Майже через три доби після ДТП Сергій потрапив до Рівненської обласної лікарні. У реанімаційному відділенні пробув 10 днів. Спочатку лікарі були впевнені, що в найгіршому випадку доведеться робити заміну колінного суглоба. Однак всі дії медиків Рівненської обласної, їм Сергій надзвичайно вдячний за самовідданість, не давали результату.
Тож на лікарському консиліумі було вирішено ампутувати вище коліна ліву кінцівку.
Ті дні Сергій Мамчур згадує, як страшний сон:
Не знаю що було б, якби не підтримка лікаря-ортопеда Віктора Івановича Юзипчука. Дуже вдячний йому і усьому персоналу лікарні. Віктор Іванович був для мене і лікарем, і психологом, і реабілітологом, і другим батьком…
Життя після…
Втім реабілітація затягнулася на роки. Насамперед психологічна. Перший час складними були звичайні побутові речі. Годі й говорити про роботу: працювати за фахом Сергій не міг – за спеціальністю він муляр-штукатур. Із засобів для існування – пенсія 1700 грн і посильна допомога родини.
Тому протез має доволі примітивний. Зручності жодної, центр тяжіння тіла змістився на одну ногу, це стало причиною нахилу тазу, викривлення хребта, а відтак болю, натирання кукси.
Необхідні були кошти ще й на масаж, реабілітацію.
Сергій у спортзалі
Сергій звик покладатися лише на себе, тож почав займатися спортом, знайшов роботу – працює у дитсадку нічним черговим, цьогоріч здав ЗНО і вступив до Березнівського лісотехнічного фахового коледжу НУВГП, зацікавився стрільбою з лука, прагне створити сім’ю – з дівчиною Наталею зустрічається вже 5 років.
До слова, для втілення задуманого має сили та бажання, проте Сергію бракує одного – сучасного протезу для повноцінного життя.
Його вартість – 40 тисяч євро.
Для 27-річного хлопця, який може сподіватися лише не власні сили, ця сума є непідйомною.
Допомогти Сергієві з придбанням протезу можна, скинувши кошти на картку ПриватБанку
5168 7554 6895 9503 Мамчур Сергій Миколайович.
Його телефон: +38 097 1832494
