Мешканці Седлища вже не перший тиждень протестують проти суцільної вирубки лісу.
Про це пише газета Полісся.
Вирубку лісу поблизу села веде ДП СЛАП «Любешівагроліс» та переможець тендерних торгів – камінь-каширське підприємство ТзОВ «ДОФ АРБО».
Селяни пояснюють свої дії тим, що це одна з найщедріших на ягоди та гриби ділянок, яких неподалік села зовсім небагато. Також турбує людей стрімкий ріст кількості рубок та культура ведення господарської діяльності в лісах округу в цілому.
«Пройшли по ділянці: весь ліс здоровий, є хіба декілька повалів. Тут найкращі грибниці і ягідники, ще й за кілька кілометрів від села. Останнім часом уже багато ділянок вирізали. Дійшли ближче до села і люди побачили, що скоро не залишиться абсолютно нічого. Ділянка за ділянкою рубають красивий ліс, у той час, коли не раз поруч лишалися сухостої і хворі дерева. Вирізали й популярну в селі зону відпочинку. Там свого часу хлопці зробили гойдалки, столики, а тепер – 1,5 гектара пустки. На черзі ще 2,9 гектара. Лісів і так мало на території Седлища – лише 500 гектарів. Якщо відняти заболочену місцевість, чагарники, вирубані ділянки, ділянки, де немає ягідників, молодняки, то й залишиться дрібка такому великому молодому селу. Зруйнувати можна за день, а щоб надбати нове – потрібні десятиліття», – діляться своїми переживаннями седлищани.
Вони вбачають у роботі лісівників порушення. Кажуть, спостерегли, що за новими насадженнями неналежно доглядають, самі ж ділянки відводять з порушенням, вирізають дуже близько одна від одної, надають папери із порушеннями (наприклад, квитки на вирубку лісу, які мають підписи, але не вказано, чиї вони).
Та й вальники не надали посвідчень, які дозволяють їм працювати на ділянці. Люди переконані, що таксаційна служба завищила вік дерев, яким насправді 50-70 років. Натомість в ОУЛМГ стверджують, що цьому насадженню 94 роки, в той час, коли вік головної рубки сосни звичайної становить 81 рік.
У будь-якому разі селяни налаштовані рішуче відстоювати поліські скарбниці й домагатися скорочення темпів суцільних рубок і зменшення їх площ. З цією метою неодноразово зверталися в лісгосп, селищну раду та районну державну адміністрацію, до нардепки Ірини Констанкевич, депутатів облради.
Також подали колективну заяву в поліцію та в екологічну інспекцію, аби встановили законність рубок, що проводяться. Наразі відкрито дві кримінальні справи: на активістів за перешкоджання законній підприємницькій діяльності та на ДП «Любешівагроліс» (за зверненням громади).
На час проведення слідчих дій рубка повинна призупинитися.
Проте напруга серед населення не спадає. Бо, кажуть люди, не вперше звертаються до лісівників. І якщо спочатку надіялися на підтримку й розуміння, то тепер не вірять жодному слову: обіцяють одне – роблять інше.
Зокрема, і під час цих протестів. На зустрічі 14 квітня (середа) директор лісгоспу закликав селян написати звернення від громади, яке з супровідним листом надішле в обласне управління. Мовляв, на час, доки вирішуватиметься питання «зверху», вирубки призупинять. Але вже в четвер ввечері майстру лісу дали наказ відновити з понеділка роботу.
Знову порушили слово, коли не відправили звернення в Луцьк. І так кілька разів. Та й на численні апеляції людей відповідають шаблонно, традиційно посилаються на висновки таксаторів і виписані лісорубні квитки, виконання своїх законних обов’язків, фінансові зобов’язання перед державою, місцевим самоврядуванням і необхідність забезпечувати повноцінну діяльність лісгоспу.
«Лісівники бачать дерево, яке можна зрубати, продати, а ми бачимо не тільки стовбури, але і ягоди, гриби, тварин і птахів. Ми розуміємо, що вони працюють без підтримки держави, мають заробляти самостійно. Нехай ріжуть, але ж не такими темпами. Виходить, їх закон захищає. А хто думає про людей? Які ресурси залишаться нашим дітям?» – допитуються протестувальники.
Дивує місцевих і абсурдність закону «тиші», коли зрізати хворе дерево забороняється, а суцільно рубати частину лісу – будь ласка. І єдиним прихистком маленького зайчика лишається купа колод, доки й ті не заберуть. Це не метафора, бо й справді місцевий житель Ростислав Хрупчик зафіксував на фото такий факт.
Риторика лісового підприємства очікувана. «Довкола рубки головного користування – тобто заготівлі стиглого лісу – виник штучно спровокований скандал. Офіційно заявляємо: наше підприємство веде законну господарську діяльність».
Що є безпосереднім обов’язком! Невиконання якого карається на законодавчому рівні. Лісівники не визначають самовільно місця та об’єми заготівлі лісу. Для цього працюють окремі фахові організації.
Щорічна розрахункова лісосіка по ДП «Любешівагроліс» становить щодо четвертої категорії лісів 24,95 тис. кубів ліквідної деревини, з неї по сосновій господарській секції – 10,51 тис. кубів, березовій – 4,23 тис. кубів та чорно-вільховій – 10,21 тис. кубів <…>. 2 квітня 2021 р. видано лісорубний квиток №:012562 на ділянку – кв.10 вид. 60 (2) площею 2,9 га. Березичівського лісництва (Рубка головного користування на 2021 рік).
«Згідно з лісорубним квитком, 19 квітня 2021 року підприємство розпочало заготівлю. Окремо зазначимо: такі дії з боку громадян є нічим іншим, як перешкоджанням здійсненню законної господарської діяльності. І за це також передбачена відповідальність», – прокоментувала ситуацію пресслужба ДП СЛАП «Любешівагроліс» на офіційній сторінці у фейсбуці.
Тим часом у мережі нагадують про себе світлини «поклаптикованих» насаджень поблизу села Седлище з висоти пташиного польоту, зняті ще в травні 2020 року. Площі вирубаного помітні неозброєним оком. Ймовірно, за 12 місяців «білих плям» на карті лісу побільшало.
Тому нічого дивуватися, що люди так уболівають за долю рідної землі. Можна було б перевести стрілки на тіньовий бізнес, але тут наразі працює лише одна пилорама, що помітно відрізняє Седлище від низки сіл Камінь-Каширського району. Та й, не заперечують лісівники, деревини місцеві не крадуть.
Іванна ВЕЛИЧКО.
Фото активістів.
