Заборгованість українців з оплати житлово-комунальних послуг за лютий виросла на 1,1 млрд гривень і на 1 березня 2021 року сягнула астрономічних 82,1 млрд гривень. Це новий абсолютний рекорд в історії країни. Одночасно у Чернівцях заборгованість споживачів лише перед Теплокомуненерго становить близько 40 мільйонів.
Чому, навіть отримуючи субсидії, не платять за комуналку, і чи допоможе змінити ситуацію запровадження штрафів та інших каральних заходів, діляться думками експерти з читачами «Погляду».
Чому не оплатять за комуналку?
На це питання в експертів немає єдиної думки. Одні вважають, що тарифи сьогодні захмарні, і у людей справді немає грошей. Голова Житлового союзу України Олександр Скубченко наводить цифри: вартість послуг ЖКГ для населення в лютому склала 27,3 млрд грн, що на 7,7 млрд грн, або майже на третину більше, ніж торік. Але доходи на третину не зросли!
– Є межа купівельної спроможності, – зазначив О. Скубченко. – В опалювальний сезон, коли платіжки величезні, розрахунки менші, а літнього періоду, коли комуналка обходиться дешевше, люди частково погашають борги. Крім того, Держстат у боргах показує неоплачені нарахування за послуги, але не всі вони законні і безперечні. Якщо підприємства звернуться до суду, то вони зможуть стягнути далеко не всі борги, оскільки є ненадані послуги або послуги неналежної якості.
З огляду на тенденцію скорочення витрат населення за всіма основними показниками, зростання боргів можна пояснити відсутністю грошей.
– Навіть тариф на газ на рівні 7 грн є занадто високим для більшості населення, – вважає експерт. – Це ж стосується тарифу на електроенергію 1,68 грн: тут тільки за січень борги відразу зросли з 5 до 7,7 млрд гривень.
Економічний аналітик Петро Драханчук, оцінивши динаміку оплати комуналки за 2020 рік, констатував, що найстрімкіше збільшення боргу відбулося у листопаді. Це означає, що населення не справляється з оплатою в опалювальний сезон. Можливо, каже експерт, основним фактором зростання заборгованості стало не відсутність грошей, а неготовність перерозподілити свій бюджет так, щоб вистачало на оплату ЖКГ. Хоча, безумовно, у багатьох просто не вистачає грошей.
Можна припустити також, що основна причина боргів з комуналки полягає у відсутності механізму покарання боржників. В результаті багато хто не платить просто тому, що не хоче, знаючи, що ніхто їх за це не покарає. Немає механізму, скажімо, від’єднати від послуги теплопостачання.
Чому не допомагають субсидії?
На думку О. Скубченка, субсидії не допомагають як мінімум тому, що їх отримують далеко не всі серед тих, хто потребує.
– Люди не підпадають під субсидію за різними вимогами, і їм доводиться вибирати – або заплатити за проїзд, ліки, продукти, або за комуналку, – каже експерт. – Ціни ростуть, а разом з ними ростуть і борги.
– А ще під час карантину дозволили виплачувати субсидії навіть тим, хто має борги по комуналці, – додає П. Драханчук. – В результаті люди просто беруть гроші і не платять.
Експерти вважають, що за літо борги можуть дещо знизитися, але в новий опалювальний сезон увійдемо з більшими боргами, ніж торік
Одночасно економіст Іван Хомич вважає, що проблема набагато глибша.
– Комуналка у нас стала ще одним податком, який адмініструють структури, підконтрольні олігархам, отримуючи свою комісію і перенаправляючи частину коштів на підтримку влади, – вважає І. Хомич. – Запити правлячої верхівки ростуть, разом з ними ростуть і тарифи. Нерідко українська комуналка перевищує ціни на аналогічні послуги у США і Європі, не кажучи про якість цих послуг або співвідношення з доходами місцевого населення. Непрямим доказом цього є невідповідність заощаджень чиновників з їхніми доходами. Що стосується субсидій, то їхня мета – не допомогти, а виконати роль громовідводу під час громадських обурень. Мовляв, бачите, ми робимо все можливе. А оскільки цілі допомогти немає, вони і не допомагають.
Експерт вважає, що головну роль тут можуть грати всілякі технічні збої: то обіцяють на літо скасувати субсидії, то виникає необхідність на новий опалювальний сезон оформляти новий пакет документів, то бланків немає, то ще щось. Ось у такі моменти люди, в яких немає грошей, перестають платити взагалі.
Чи допоможе зменшення боргів зниження тарифів?
І. Хомич впевнений, що зниження тарифів однозначно допоможе вирішенню проблеми. З ним згоден і О. Скубченко.
– Сьогодні плата за послуги ЖКГ стала вже своєрідним «податком на життя», – вважає голова Житлового союзу. – Послуги неякісні, але плати. Вже давно пора повернути у ЖКГ справедливість – споживач задоволений якістю і ціна для нього доступна.
Тарифи знизити потрібно – без цього ми не побачимо успішну країну, вважає І. Хомич. Українці будуть постійно намагатися вибратися з боргової ями, і в таких умовах постраждають і економіка загалом, і демографія. Не варто вважати тарифи побутовою дрібницею – очевидно, що люди без субсидій з ними не справляються.
Чи допоможе введення штрафів?
У країнах Прибалтики теж був аналогічний перехід на ринкові тарифи ЖКГ, і люди теж не платили, аналізують ситуацію експерти. І так тривало доти, доки не посилили штрафи і не продали кілька квартир за борги.
П. Драханчук погоджується, що відключення світла і води, штрафи – це, безумовно, дуже ефективні методи. Але зовсім негуманні стосовно людей, які, наприклад, залишилися без роботи і засобів до існування. Тобто штрафи логічні, якщо застосовуються їх тільки до тих, хто живе у достатку.
О. Скубченко також вважає, що жорсткі заходи допоможуть лише у деяких випадках, коли заможні боржники просто не платять. В інших випадках – навряд чи. Якщо у людини немає грошей на погашення основного боргу, вже все одно, який їй виписали штраф. Тому, вважає експерт, допоможе тільки наведення порядку у сфері ЖКГ та тарифоутворенні.
Не розраховує на «силу штрафів» й І. Хомич. За його словами, влада розуміє, що такі заходи лише збурять населення, тому не будуть прискорювати це питання. І хоча, каже експерт, міжнародні кредитори вважають, що таким чином можна буде стимулювати платіжну дисципліну, вони помиляються.
Водночас експерт вважає, що основним наслідком запровадження штрафів та інших каральних заходів стане здешевлення житла, і частина житлового фонду з часом виявиться просто покинутим.
– Для тих, хто дивиться на проблему з чиновницького кабінету, це звучить нереалістично, але слідом за зникаючими селами у провінції з’являться покинуті квартали і зникаючі міста.
Що буле після опалювального сезону?
Досвід попередніх років показує, що влітку заборгованість по комуналці знижується. Не стане винятком і цей рік. Закінчення опалювального сезону зупинить вал зростання боргів, проте розраховувати на їхнє суттєве зменшення цього разу не варто.
– Якби боргів було менше, то сезонність б могла спрацювати, але нинішня заборгованість занадто велика для того, щоб фактор сезонності вплинув, – вважає П. Драханчук. – Торік боргів було майже 60 млрд грн, і за літо погасили близько 7 млрд грн попередніх боргів. Це не вирішило проблему тоді, не варто розраховувати на рішення і цього разу.
З чого складається ціна блакитного палива
Чимало українців користуються газовими колонками і готують на газі їду, справно сплачують за рахунками, але не знають, з чого складається ціна блакитного палива і за що вони віддають гроші.
Експерти розповідають пересічному споживачу, як формується ціна газу. Перше – це витрати на видобуток. На цьому етапі ціна газу одного кубічного метра для державних компаній складає 2 гривні 84 копійки. У приватників більше, бо видобувати дорожче. Третина українського газу походить з Полтавщини.
Генеральний директор ДТЕК «Нафтогаз» Ігор Щуров каже: «Коли йдеться про витрати компанії ДТЕК «Нафтогаз», то вони складаються з двох частин. Це – інвестиційні витрати, в які входять геолого-розвідувальні роботи, буріння свердловин, низка інфраструктурних об’єктів. І є витрати операційні – це обслуговування свердловин, ремонти свердловин, це заробітні плати людей».
А ще є витрати на транспортування магістральними газогонами з місця, де газ видобули, туди, де нам його продають. Це – заробітна плата, ресурси, матеріали, технологічний газ і безпосередньо прибуток. Тариф на транспортування магістральними газопроводами встановлює регулятор. На сьогодні – 0,2 грн за один кубометр.
До вартості видобутку і транспортування додаємо податок і заробіток компаній (у кожної він різний) отримуємо тариф на газ. Приміром, ті самі 6,99, які напам’ять вже вивчила вся країна.
