Близько 2,4 млн українців мають право на пільговий проїзд у громадському транспорті. Крім них є ще 11 млн пенсіонерів, які також у багатьох містах їздять безкоштовно.
Щоб зробити фінансування пільгового проїзду більш прозорим, у Міністерстві соціальної політики вже розробили документ, який передбачає заміну пільг виплатами, – пише OBOZREVATEL.
Як може працювати монетизація?Монетизацією пільгового проїзду зайнялися ще в 2016 році. Тоді законом №1774 передбачили можливість надання окремих пільг, зокрема й на проїзд, у готівковій формі. А в 2018-му Кабінет міністрів ухвалив дві постанови, якими затвердив порядок цієї монетизації, але пізніше Окружний адмінсуд Києва визнав його недійсним. Як наслідок, практично ніде цією ідеєю не скористалися.
Зараз у Міністерстві соціальної політики знову заговорили про монетизацію пільг і розробили відповідний документ. Ще в лютому його опублікували на сайті Кабміну для громадського обговорення. Як розповів заступник міністра соцполітики Віталій Музиченко, це нововведення дасть змогу зрівняти в правах громадян, які живуть у великих містах і користуються багатьма видами транспорту, і жителів невеликих населених пунктів, де транспорт ходить навіть не щодня.
Як уже відомо, монетизація пільгового проїзду в громадському транспорті не стане обов’язковою. Її буде передано на розгляд місцевих рад, які самостійно повинні визначити форму монетизації, розміри та періодичність виплат, залежно від можливостей місцевого бюджету.
“Форма монетизації може бути абсолютно різною – готівкові виплати, зарахування грошей на карту або зараховані поїздки на карту. З урахуванням того, що в окремих населених пунктах розвиваються електронні системи оплати проїзду, обліку і т.д., орган місцевого самоврядування повинен вирішувати всі ці питання самостійно”, – заявив Музиченко.
У той же час експерти наполягають на тому, що монетизація – єдина можливість дати громадському транспорту розвиватися.
“Сподіваюся, що уряд зможе поставити крапку в цьому питанні, і монетизація буде легалізована повністю, – каже ексміністр інфраструктури 2016-2019 років Володимир Омелян. – А не так, що пільга віртуально є, але її або не пропонують, або той, хто надає, не отримує компенсацію”.
Кому потрібна монетизація?Перевізники. Перші, хто виграє від монетизації пільг, – це перевізники. У багатьох містах пільговий проїзд зараз завдає їм чимало проблем. Згідно із законом засоби на проїзд пільговиків повинні компенсувати з місцевих бюджетів. Але перевізники часто скаржаться: гроші або затримують, або виділяють не в повній мірі. Особливо від цього страждає комунальний транспорт.
Якщо ж пільги монетизують, гроші за кожну конкретну поїздку йтимуть до бюджету підприємства. Відповідно, прибуток збільшиться, і можна буде більше вкласти в модернізацію рухомого складу.
Пасажири. Для пасажирів монетизація пільг теж спрощує життя. Зараз пільговики часто стикаються з небажанням водіїв приватних маршрутів брати їх у салон, адже це – втрачений прибуток для конкретного водія. Після монетизації пільговиків і не пільговиків не можна буде відрізнити, і проблема відпаде.
Крім того, якщо зараз використання конкретних пільг часто обмежується територією проживання, то використовувати кошти від монетизації можна буде в будь-якому куточку країни і на будь-якому виді транспорту. А якщо раптом ви не користуєтесь громадським транспортом – витратите їх на інші цілі.
“Коли пільговик їде в метро туди і назад, щоб купити на 2 гривні дешевше хліб, місцевому бюджету він коштує 16 гривень, – пояснює експерт Асоціації міст України Назар Миколюк. – Для нього (умовно, якщо він їздить двічі на тиждень) монетизація навіть на рівні 20 поїздок буде значно вигіднішою, ніж безкоштовний проїзд, оскільки він самостійно зможе розпорядитися монетизованими засобами”.
Громади. Компенсація за проїзд пільговиків часто стає чорною дірою в місцевих бюджетах, це своєрідний розсадник для корупційних схем. Навіть якщо гроші виділили вчасно і в потрібному розмірі – чи дійдуть вони до перевізників, ще питання. Система монетизації дозволяє зробити розподіл коштів більш прозорим.
Які підводні камені ідеї?
Кількість поїздок. Скільки поїздок на місяць монетизують пільговикам – вирішуватимуть на місцевому рівні. Згідно з дослідженнями в громадах, де діє електронний квиток, пільговики на місяць здійснюють приблизно 25-30 поїздок. У постанові Кабміну 2018-го було встановлено приблизно таку ж мінімальну соціальну норму – 30 поїздок. Щоб обчислити суму монетизації, брали середню вартість проїзду в міському комунальному транспорті області й множили на 30. Так виходила непогана сума для маленьких населених пунктів, де транспорт дешевший і користуються ним не щодня. Але кажучи, наприклад, про Київ, якщо пільговику потрібно буде їздити на роботу з пересадкою – цієї суми вистачить, може, на тиждень. А решту часу доведеться кататися за свої гроші.
“Ризики завжди є, безумовно, – стверджує Омелян. – Ми до кінця не знаємо, яку суму компенсації на руки отримуватимуть українські громадяни. У тих громадах, де прийшли до монетизації пільг, були скарги на те, що за цю компенсацію не можна їздити навіть два тижні. Але потрібно подивитися з іншого боку, якщо за рахунок збільшення прибутку і поліпшення логістики вдасться вийти на більш дешевий проїзд, або, як у деяких країнах Європи, взагалі безплатний, таке питання відпаде”.
Миколюк також підкреслює, що будь-яка пільга не може бути нескінченною, адже обсяги бюджету обмежені. Тому використовувати кошти потрібно раціонально.
“Якщо пільговик звик щодня їздити по 5-6 разів, то щомісяця він їздить 150-180 разів. Якщо взяти, наприклад, місто Київ, то такий пільговик обходиться місту в 1200-1440 гривень. Непогана монетизація виходить, правда? І такий пільговик у будь-якому випадку буде незадоволений монетизацією, тому що жодна громада не виплатить йому щомісяця таку суму”.
Проблеми фінансування. Монетизація пільг – додаткове навантаження на місцеві бюджети. Але чи можуть бути випадки, коли місцева рада приймає ідею монетизації, виплачує кошти пільговикам, але в якийсь момент у неї починаються проблеми з фінансами – і жителі взагалі залишаються без компенсації?
“Що монетизація, що інший спосіб організації пільгового проїзду, все одно вимагає істотних витрат із бюджетів громад, – каже Миколюк. – Тому громада, яка не могла правильно перекрити потребу свого комунального транспорту, не буде навіть думати про монетизацію. А щодо того, чи залишаться громадяни взагалі без пільги, то, на мою думку, вони повноцінно позбулися її вже в 2016 році, коли держава сказала громадам вибирати: будувати їм садок, або, наприклад, платити державному акціонерному товариству “Укрзалізниця” за державні пільги”.
Ідея з монетизацією добре показала себе на субсидії, коли громадяни змогли, мінімізуючи споживання, заощадити частину грошей і витрачай їх на інші потреби. Але чи буде така ідея успішною з проїздом? Експерти монетизацію підтримують. Безсумнівно, фінансування стане більш прозорим. Перевізники отримають більше прибутку і зможуть модернізувати транспорт. Громадяни отримають більше умов для мобільності. Пільговики, які їздили мало, навіть зможуть заощадити частину грошей. Але ось у великих містах подібна ідея може обернутися для пільгових категорій черговими фінансовими втратами, особливо якщо, користуючись пільгами, вони вже звикли їздити багато.
