Вже майже два тижні мешканці Іванчиць та Озденіжу не покидають своїх домівок. Зовсім не через карантинні упередження. Села, що належать до Луцької громади – буквально відрізані від неї. Перевізник просто відмовився їздити цим маршрутом. І не стан доріг тому причина.
Чому мешканців відокремили – знають журналісти 12 каналу.
З 1-го квітня села Іванчиці та Озденіж – у транспортній блокаді. Єдиний тутешній перевізник навідріз відмовився їздити. Тож мешканці тепер і не покидають села.
У Іванчицях – сотня мешканців, здебільшого – пенсіонери. Із села вибираються зрідка. Решта їздять до Луцька на роботу. Часто власними автівками. Тож, нарікає перевізник, на такій кількості пасажирів не заробить. А на кепській дорозі ще й автобуса вб’є.
“Але при цьому ще ж, звичайно, і стан доріг велику роль грає. Тому що мало того що мало людей, так ще ж яма на ямі. Ще б’ється машина і можна зрозуміти, що водії несуть великі втрати”, – пояснює Марія Якубовська, староста сіл Іванчиці та Озденіж.
Урадити проблемі селян приїхали чиновники із Луцька. Кажуть, з дорогами лад наведуть.
“Є можливість їх прогрейдувати дорогу. Орієнтовно вартість одного грейдування з підшивкою одного метра квадратного буде коштувати від 200 до 400 гривень в залежності від необхідної кількості матеріалу. Я думаю, що таку роботу ми протягом квітня-травня місяця проведемо”, – обіцяє директор департаменту Микола Осіюк.
А от для мотивації перевізників заїздити і в малонаселені села знадобиться більше часу. Для цього міськраді треба переформатувати маршрути. Щоб і перевізникам вигідно, і пасажирам мобільно.
“Будем їх так зациклювати, щоб та частина проходила по місту, де він буде мати нормальну виручку. Ну і ця частина, де їздить мало людей, щоб вона була якась усереднина така, і маршрут в цілому був рентабельним”, – каже Юрій Безпятко, секретар Луцької міської ради.
Поки усі питання залагодять, Іванчиці двічі на день навідуватиме торчинська маршрутка. А от мешканці села Озденіж змушені будуть ходити пішака.
