58 років тому в Лос-Анджелесі відкрилася перша американська дискотека. В СРСР традиція влаштовувати музичні вечори з’явилася трохи пізніше, в середині 1970-х. Спочатку ходили “на танці”, а вже потім з’явилося поняття “дискотека”.
В період брежнєвського правління для танців існувало безліч обмежень. На дискотеку могли не пустити в джинсах або в іншому стильному одязі, пише Mirovich media.
Могли просто причепитися до зовнішнього вигляду, який “не личить радянській людині”: занадто довге волоссям в хлопців тощо. Контролювати зовнішній вигляд змушували радянську міліцію. Але ближче до кінця 1980-х всі заборони зняли.
У ті часи на танцях виступали різні ансамблі. Молодь постійно потребувала нової музики, але західні ансамблі заборонялися, і тому в СРСР з’явилася група “ВІА”, яка зберігала всю зовнішню атрибутику і частково музичні ритми західної естради.
Учасники гурту “ВІА” користувалися музичними інструментами на зразок чехословацької Iolana або східнонімецької Musima. Або ж СРСРовськими гітарами, які називали “лопатами”, “веслами” і “дровами”.
На дискотеках звучали в основному західні ансамблі уперемішку з радянською естрадою на кшталт Пугачової або Валерія Леонтьєва. З 1985 року цензура щодо музики ослабла, і на дискотеках залунали “ритми зарубіжної естради”. Популярними були такі групи, як ABBA, Modern Talking, CC-Catch, Boney M. У найостанніші роки існування СРСР були популярні сінтпоп-команди на зразок Depeche Mode, Pet Shop Boys, Erasure.
Щодо одягу, то хлопці і дівчата прагнули показати себе в кращому вигляді, тому надягалось все те, що було в гардеробі. Якщо дискотека була організована по лінії ВЛКСМ, то на ній не прийнятне було довге волосся у хлопців і модний західний одяг. Та до початку перебудови всі ці обмеження майже зникли. Ближче до кінця 1980-х відвідувачі дискотек взували кросівки на липучках, носили хімічні завивки та яскравий макіяж.
У всіх відвідувачів дискотеки були різні цілі, не тільки потанцювати. Анкетування, проведене в СРСР у 1980 роках, показало, що дискотеки відвідували 72,2% опитуваних для танців, 59,7% щоб бути проінформованим, 55,8% – поспілкуватися, 44% просто хотіли отримати нові враження, 21% опитуваних ходили, щоб не було нудно, 15% хотіли бути модними.
