Фахівці Національної служби здоров’я роз’яснили українцям алгоритм, як правильно викликати екстрену медичну допомогу, щоб медики приїхали якнайшвидше.
Відповіді на п’ять питань про ЕМД опубліковано на сторінці НСЗУ у Facebook. Серед них, зокрема, й те, чи приїде “швидка” до пацієнта з ймовірним або підтвердженим коронавірусом.
Чи може диспетчер екстреної медичної допомоги відмовити у виклику швидкої до пацієнта без декларації?
Ні. Відсутність декларації з сімейним лікарем не є причиною відмови у виклику. Також для цього не потрібне електронне направлення.
Щоб отримати допомогу пацієнту потрібно:
- викликати “швидку” за номером 103, або це мають зробити його близькі, рідні, оточуючі (якщо мова йде, наприклад, про ДТП), лікуючий лікар;
- самостійно звернутись до підрозділу ЕМД.
Водночас диспетчер має право відмовити у виклику, який за суттю є необґрунтованим саме для служби екстреної (швидкої) медичної допомоги.
Чи потрібно платити за виклик екстреної медичної допомоги?
Ні. Надання екстреної медичної допомоги за номером 103 є безоплатним для пацієнтів, які перебувають у невідкладних станах, зокрема:
- на місці події (на вулиці, у громадських місцях, на виробництві, в різноманітних установах);
- під час транспортування пацієнта, який потребує надання екстреної медичної допомоги в цей час – із місця події до лікарні, або у відповідь на звернення медичних працівників;
- у разі особистого звернення пацієнта, який перебуває у загрозливому для життя стані, до підрозділу ЕМД.
У яких випадках потрібно телефонувати до 103 та розраховувати на приїзд бригади?
Швидка допомога обов’язково приїде до людини, яка потребує невідкладної допомоги. Зокрема у разі:
- знепритомлення і судом;
- раптових розладах дихання та раптового болю у ділянці серця;
- блювоти кров’ю та зовнішній кровотечі;
- гострого болю у черевній порожнині;
- ознак гострих інфекційних захворювань;
- порушення мовлення, слабкості у кінцівках, що виникли раптово;
- гіпо- та гіперглікемічної коми;
- гострих психічних розладах, що загрожують життю і здоров’ю пацієнта та/або інших осіб;
- усіх видів травм та ураженні електричним струмом, блискавкою, під час теплових ударів, асфіксії тощо;
- ушкоджень під час ДТП, аварії на виробництві, стихійного лиха тощо;
- отруєнь, укусів тварин, змій, павуків та комах, а також анафілактичних реакцій;
- порушення нормального перебігу вагітності.
Як правильно викликати екстрену медичну допомогу?
“Головне правило – надавати достовірну інформацію диспетчеру, який відповість на дзвінок за номером 103. Не можна приховувати ані симптоми, ані іншу важливу інформацію. Наприклад, якщо до пацієнта з підозрою на інсульт викликають швидку, обов’язково потрібно повідомити про підвищену температуру, якщо вона є. Також не можна перебільшувати наявні симптоми з метою, щоб диспетчер прийняв виклик. Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб тягне за собою накладення штрафу. А найголовніше, що людина, яка справді потребує екстреної допомоги, може її не дочекатися: усі бригади будуть зайняті”, – пояснюють у НСЗУ.
Там додають: алгоритм виклику за номером 103 можна переглянути тут.
Чи приїде швидка до пацієнта з ймовірним або підтвердженим COVID-19?
Медика кажуть, що карета швидкої допомоги обов’язково приїде у разі критичного стану пацієнта. Наприклад, коли у нього спостерігається утруднене дихання, дихальна недостатність, підвищення температури вище 38° C, що погано піддається корекції, раптове погіршення стану.
Бригада екстреної меддопомоги оцінить стан хворого з симптомами або підтвердженим COVID-19 на місці виклику та за необхідності транспортує до лікарні, визначеної в регіоні для лікування пацієнтів з коронавірусною хворобою. Якщо за висновком бригади ЕМД пацієнт не потребує госпіталізації, йому нададуть необхідну медичну допомогу на місці та рекомендації стосовно самоізоляції.
