«З усіх пацієнтів у палаті вижив лише я», – чоловік про COVID-19. ФОТО.

Як стало відомо, львів’янин В’ячеслав Семененко, який перехворів коронавірусом, розповів що за 12 днів перебування у лікарні в його палаті від COVID-19 померло шестеро осіб.

В інтерв’ю «ВВС News Україна» житель Львова повідомив, що його госпіталізували у «важку» палату з хворими на COVID-19.

– У відділенні постійно лунали стогони і крики, але на допомогу можна чекати по кілька годин, – розповідає 46-річний мешканець Львова В’ячеслав Семененко.

На момент, коли він потрапив до медзакладу, в його палаті перебувало четверо пацієнтів. Він був п’ятим – і єдиним, кому зрештою вдалося вижити. Ще двох сусідів, яких заселили пізніше, так само більше немає серед живих.

У розмові з «BBC News Україна» чоловік розповів, як протікала його хвороба, і поділився моторошними епізодами, свідком яких він став під час лікування.

“Моя палата була дуже важкою – усі з COVID, усі на кисні. Сусідня, жіноча, – те саме. Про інші знаю мало. Люди переважно за 60, але були й молодші – бачив двох, яким близько 40. Обидва з коронавірусом, їх уже через два дні забрали в реанімацію. Про одного знаю, що йому ставало краще, за іншого більше нічого не чув, – сказав чоловік.

Він розповів, що провів у лікарні 12 днів, із яких тиждень був під’єднаний до кисню.

З усіх пацієнтів, які були в палаті на момент, коли я туди заїхав, усі померли – вижив лише я. Загалом при мені не стало шістьох – на той світ вони пішли фактично на моїх очах. Усі були з COVID.На тілі потім пишуть «К-19»… Картина там, звісно, моторошна. Ти вже знаєш і його сина, і його доньку, а його самого більше немає. Потім ти чуєш, як по коридору їде цей візочок, який забирає тіла – ми його називали «паровозом», бо він коли їхав, дуже гучно гримів на все відділення. Ну а потім усе. Людина помирає, її забирають, а через 20 хвилин на її ліжку вже хтось інший, – розповів він.

 

 

У Facebook чоловік писав, що захворів у середині жовтня. «ВВС News Україна» він розповів, що медики вже тоді працювали на межі можливостей.

“Медперсонал працює на межі можливостей, це треба бачити. 24 години на ногах. Вони роблять усе, що можуть, але там ти розумієш, що допомогти всім не вдасться – медиків, на жаль, замало. У відділенні постійно чути крики і стогони.

Багато разів бачив, як комусь стає погано, але на допомогу медсестри не приходять: не тому що не хочуть, а тому що просто не встигають – відділення величезне, вони у цей час десь в іншому крилі біля іншого важкохворого.

Доходило до того, що години дві-три в палату взагалі ніхто не заходив. Це все дуже страшно”, – зазначив чоловік.