Вартість навчання на контракті у закладах вищої освіти України залежить від спеціальності, обсягу освітньої програми, кількості проведених занять, студентів та наукового ступеня викладачів. Найдорожчі нині ІТ-спеціальності, бюджетнішими є гуманітарні науки, але у 2021 році можливе здорожчання контрактної форми навчання для усіх галузей.
Про це розповів т.в.о. міністра освіти та науки України Сергій Шкарлет, пише ТСН.
«Залежить від спеціальності. Є 28 тисяч гривень, а є 36 тисяч гривень на рік. Інженерні й ІТ-спеціальності – дорожчі, гуманітарні – дешевше. Вартість навчання у закладах вищої освіти залежить від навчального плану й обсягу освітньої програми, наповнення викладачів: числа кандидатів, докторів наук, доцентів, професорів чи звичайних викладачів, що читають предмети, кількості лекційних і практичних занять, кількості студентів у ЗВО», – зазначив Шкарлет.
Він також повідомив, що постановою Кабміну від 3 березня 2020 року визначається вартість підготовки фахівців, які навчаються у закладах вищої освіти державної та комунальної форм власності за окремими спеціальностями (31 із 121), грошима фізичних або юридичних осіб, – так звана індикативна собівартість.
«У 2020 році мінімальний розмір плати за навчання для студентів 1 курсу контрактної форми за цими (31) спеціальностями – 60% цієї собівартості. У разі якщо 60% індикативної собівартості є меншими за три середньомісячні заробітні плати штатних працівників у межах області розташування ЗВО, то вартість навчання дорівнюватиме цим трьом середньомісячним заробітним платам. На наступний рік планується вже 70% індикативної собівартості незалежно від навчального плану й наповнення освітньої програми», – пояснив Сергій Шкарлет.
Також т.в.о. міністра розповів, що серед університетів поширена практика, коли в порівнянні з конкурентами вони знижують плату для контрактників. Це допомагає вишам залучити більше студентів для навчання за контрактом. Відтак більша частина витрат на навчання не покривається платою, визначеною договорами. Зі слів Шкарлета, такі деформації у визначенні плати за навчання є можливими через те, що заклади освіти паралельно отримують фінансування з державного (місцевого) бюджету.
«Збереження цієї ситуації в умовах розширення фінансової автономії закладів вищої освіти створює ризики перекладання частини витрат, що мають покривати здобувачі освіти згідно з договорами, на бюджет», – додав він.
