У п’ятницю на годині запитань до уряду депутати спробували отримати відповідь щодо того, що відбувається. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у відповідь голосно і обурено заявив, нібито інформація про те, що українців не випускають за кордон – це брехня.
Але відразу ж додав те, що спростувало його власні слова!
Пан Шмигаль каже, що для виїзду громадян України за кордон у них має бути, цитую: “офіційна робота, медичні гарантії, гарантії повернення людей сюди, гарантія їх нормальних умов роботи і проживання там, на офіційному рівні”. Цю вимогу прем’єр-міністр називає “захистом інтересів наших людей в європейських країнах” і “турботою про наших громадян”. Також він каже, що робота не має бути “двотижневою, туди-сюди, імпорт-експорт коронавірусу”.
Схоже, прем’єр і не розуміє, в чому ж проблема у його відповіді. Повідомляє “Європейська правда“, що продовжує відстежувати розвиток подій, дотичних до рішення уряду приховано обмежити виїзд трудових мігрантів за кордон.
А проблема – в міжнародних договорах, Конституції та законах, якими він мав би керуватися.
Конституція дозволяє обмежувати право на вільне пересування лише законом. Профільний закон про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України визначає чітке коло випадків, коли можна обмежити виїзд з країни: це стосується людей, які мають доступ до державної таємниці, до яких застосовано запобіжний захід, які відбувають кримінальне покарання, які мають заборгованості зі сплати аліментів.
Як бачимо, ні коронавірусу, ні “бажання уряду” в переліку підстав для заборони немає.
Гарантована свобода пересування передбачена також Загальною декларацією прав людини, Протоколом № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права. Усі ці документи Україна ратифікувала, і порушувати їх вимоги уряд не може навіть за найсильнішого бажання прем’єр-міністра.
Отже, слова і дії чинного уряду є незаконними і свавільними.
Але окрім юридичного виміру, є ще вимір здорового глузду.
І тут питань до Дениса Шмигаля – не менше.
Кажете, що не випускаєте людей за кордон в інтересах громадського здоров’я? Чому ж досі, коли українці поверталися навіть із тих держав, де триває спалах епідемії, ваш уряд дозволяв їм прямувати додому без жодних заходів безпеки? На обсервацію закривали лічені одиниці з них. Що, тоді не було “небезпеки експорту-імпорту коронавірусу”?
Інше питання: пане прем’єре, навіщо ви поширюєте свідому неправду?
Чому уряд і ви особисто говорите, що “ніяких обмежень немає”, хоча це не так? Досі Україна ніколи не вимагала наявності страховки чи довгострокових контрактів як передумову для виїзду громадян за кордон. Ви про це не знали?
Ми всі розуміємо, що регулярне авіасполучення закрите, Але ж чартерне – ні. Ті, хто живе поруч із київськими аеропортами, на власні очі бачать літаки. І якщо якась компанія винайняла чартер, щоби легально привезти робітників для офіційного працевлаштування, то чому хтось має їм це забороняти? На якій підставі?
І, нарешті, прем’єр так і не пояснив, у чому ж різниця у вимогах уряду до перетину авіа- та сухопутних кордонів. До прикладу, автомобілем до Австрії, транзитом через Угорщину, українці (які мають підстави для в’їзду до ЄС) можуть виїхати вільно. А для організації авіачартера до тієї ж Австрії уряд вимагає виконання низки дивних вимог.
Невже через сухопутний кордон “імпорт-експорт вірусу” не здійснюється?
То чому ви вирішили закрити лише авіапростір, створивши тим самим черги на сухопутному кордоні? Чи не логічніше було би розподілити навантаження на пункти пропуску і взяти на озброєння досвід Європи?
Навіщо ви створюєте штучні перешкоди людям, які хочуть прогодувати власні родини?
Уряд не зміг допомогти громадянам, майже задушив усю економічну активність. Ви не надали відчутної підтримки ні малому та середньому бізнесу, ні найманим працівникам, яких зараз масово звільняють.
І у той самий час ваш уряд не дозволяє громадянам самостійно допомогти собі, знайшовши роботу там, де її дають – якщо вже в Україні її немає.
