Нещодавно інспекторка з благоустрою Княгининівської сільської ради Ольга Матящук у соцмережі Facebook опублікувала інформацію щодо фактів неправомірних дій, які могли призвести до забруднення річки Стир, що привернуло до себе пильну увагу громадян та засобів масової інформації.
« За 5 років безгосподарності міста вимерли вниз по течії від Луцька аж до Колок ракоподібні, мідії, стрекози і навіть падьонка… Хто далі? Риба? Чи, може, не доведи, Господи, люди?” Саме тут випускають рідкі відходи в води нашого древнього Стиру з «Луцькводоканалу». Брудні відходи. Піна, немов після миючих засобів. А, може, це і є миючі засоби? – йдеться у дописі.
Інтернет-видання “Волинь infa” миттєво відреагувало на цю подію, яка викликала неабиякий резонанс. Ми поцікавилися у інспектора з благоустрою Ольги Матящук щодо ситуації, яка склалася навколо забруднення річкової фауни Волині – річки Стир.
Як зазначає жінка, вона звернулася з письмовою скаргою в Держекоінспекцію та в Держпродспоживслужбу, сподіваючись на їхню реакцію.
“Чекаємо на забір аналізів стічних вод. Хочеться зробити також аналіз слизу, щоб виявити причину загибелі річкової фауни” – повідомила Ольга Матящук.
Я вважаю, що необхідно переконати міську владу, що очисні споруди в Липлянах потребують термінової реконструкції. Зізнаюсь, я не проти естетичного вигляду центру міста, проте безпека людей, а також цілісність природної екосистеми мають бути понад усе.
До слова, ця боротьба за чисте довкілля триває вже давно. Насамперед, місцеві жителі зверталися до мене, як до інспектора благоустрою та громадського інспектора охорони довкілля зі скаргами на постійний сморід, який надходив зі сторони Липлянських очисних споруд.
Окрім цього, рік тому, отримала скаргу від місцевих жителів, що на річці Стир було зафіксовано велику кількість мертвої риби. Проте, на той час мала припущення, що це “чорні” справи браконьєрів. Навіть, про це правопорушення повідомляла в правоохоронні органи. Отож, тепер маю припущення, що це було наслідком діяльності очисних споруд.
Також неодноразово зверталась в Екоінспекцію з наріканням місцевих жителів на нестерпний сморід. Планові перевірки водостоків не виявляли небезпечних речовин. А сморід все поширювався. І природа все більше й більше потерпала. Саме тому, на численні звернення місцевих жителів, було подано письмову скаргу на КП “Луцькводоканал” в Екоінспекцію та Держпродспоживслужбу. Окрім цього було залучено “Громадське інтерактивне телебачення” для актуалізації цієї проблеми.
До слова, за останні роки вниз по течії від Луцька до Колок вимерли ракоподібні, мідії, стрекози, тощо.
Варто зазначити, що депутати міської ради чудово знають про проблему очисних споруд. Проте вони не підтримують ідею реконструкції, оскільки це коштує чимало коштів.
Утім, як повідомляють представники Луцької міської ради, усі потужності підприємства «Луцькводоканал», до складу яких входить 122 джерела викидів, працюють у повній відповідності з установленими нормами експлуатації. Про це свідчать дозвільні документи на усі джерела викидів, які підприємство розробляло упродовж пів року протягом 2019-2020 років. Дозвільні документи підтверджують проведення необхідних лабораторних досліджень усіма відповідальними державними органами. На сьогодні КП «Луцькводоканал», одне з небагатьох підприємств Луцька і Волині, має актуальну дозвільну документацію, яка засвідчує, що діяльність підприємства здійснюється із дотриманням всіх установлених норм експлуатації.
Отож, хто винен і що робити, аби Волинські водойми не потерпали від забруднення – відповідь неоднозначна.
Утім, тут виникає проблема, забезпечення підприємств необхідними системами. Держава не має можливості, а добровільно витрачати на це гроші підприємці не візьмуться. Таким чином, залишається єдиний варіант – змусити власників великих підприємств встановити систему на законодавчому рівні, або ж ввести систему штрафів, як це є в країнах Європи.
