Новини

Запровадження надзвичайного стану: що зміниться для простих українців

Сьогодні, 17 березня, в Україні активно поширилися чутки про те, що влада може запровадити в країні надзвичайний стан, для попередження поширення коронавірусу.

Про це повідомляє НАРОДНА ПРАВДА посилаючись на заяву партії “Слуга народу”.

Відзначається, що парламентарів можуть зібрати на позачергове парламенту в найближчі 24 години, де таке рішення буде ухвалено. Не виключив установа режиму НС і президент Володимир Зеленський.

Закон України “Про надзвичайний стан” – порядок запровадження

Надзвичайний стан – особливий правовий режим, який передбачений Конституцією України.

У законі вказується, що режим “спрямований на забезпечення безпеки громадян у разі стихійного лиха, аварій і катастроф, епідемій і епізоотій”.

В якості мети запровадження НС вказується “якнайшвидша нормалізація обстановки”.

Наразі закон може бути ухвалений двома способами: або постановою Верховної Ради України або указом президента, за який все одно повинен буде проголосувати парламент.

В документі повинні бути обов’язково зазначені:

1) обставини, що послужили причиною для введення НС,

2) обґрунтування необхідності введення НС,

3) перелік конституційних норм, дія яких тимчасово зупиняється, перелік і межі надзвичайних заходів, вичерпний перелік тимчасових обмежень прав і свобод громадян,

4) державні органи, які здійснюють заходи НС, і межі їх надзвичайних повноважень,

5) межі території, на якій вводиться надзвичайний стан,

6) час, з якого вводиться надзвичайний стан, і його тривалість.

До запровадження НС президент або глава уряду повинні через засоби масової інформації повинні звернутися до громадян і повідомити, що такий режим буде засновуватися.

У разі запровадження НС указом президента, глава держави не пізніше трьох годин з часу підписання документа зобов’язаний передати його до парламенту, а Рада – розглянути протягом не більше 24 годин. У період між сесіями Рада розглядає указ президента не пізніше 72 годин з моменту його ухвалення.

Після оголошення указу президента через ЗМІ нардепи зобов’язані прибути на засідання Ради без спеціального виклику і в найкоротший строк.

Термін дії режиму НС і робота органів влади

Згідно із законом України, режим НС на всій території України може бути введено на строк не більше 30 діб і не більше 60 діб в окремих місцевостях. Продовжувати термін його дії можна ще на 30 діб.

При введенні НС Рада продовжує свою сесію на весь термін дії режиму. В цей період парламент розпущений бути не може.

В умовах надзвичайного стану продовжують свою діяльність Конституційний Суд України, суди, органи прокуратури.

У законі вказується, що парламент і президент можуть призупинити на час дії ПП будь-яке рішення органів місцевої влади, де воно було запроваджене.

Чиновники на місцях можуть бути наділені надзвичайними повноваженнями. Також їх можуть поставити в пряме підпорядкування президентові.

В зоні введення режиму НС можуть бути утворені тимчасові надзвичайні органи. У такому випадку діяльність виконавчої влади і місцевого самоврядування припиняється.

Першочергові заходи, передбачені режимом НС

На період надзвичайного стану можуть запроваджуватися такі заходи:

1) встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування,

2) обмеження руху транспортних засобів і їх огляд,

3) посилення охорони громадського порядку та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення,

4) заборона проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, а також видовищних, спортивних та інших масових заходів,

5) заборона страйків.

Додаткові заходи, які можуть запроваджуватися при режимі НП

1) запровадження комендантської години,

2) зупинення після попередження діяльності політичних партій та об’єднань громадян, якщо їх діяльність перешкоджає нормалізації обстановки,

3) перевірка документів у громадян, у необхідних випадках – особистий огляд, огляд речей, автомобілів, багажу і вантажів, службових приміщень і житла громадян,

4) обмеження продажу зброї, отруйних і сильнодіючих хімічних речовин, спиртних напоїв,

5) вилучення у громадян зареєстрованої вогнепальної і холодної зброї та боєприпасів; у підприємств – навчальної військової техніки, вибухових, радіоактивних речовин,

6) обмеження роботи ЗМІ та доступу громадян до інформації, заборона на виготовлення інформаційних матеріалів, що можуть дестабілізувати обстановку”.

7) вислання порушників громадського порядку, які не є місцевими жителями, місце їх проживання за їх рахунок,

8) особливі правила користування зв’язком.

Leave a Comment