Свого часу Ірина Венедіктова закінчила юридичний факультет ХНУ ім. Каразіна та пройшла курс, присвячений міжнародному комерційному арбітражу, у Chartered Institute of Arbitrators.
Наразі вона є професоркою юридичних наук, завідувачкою кафедри суспільно-правових дисциплін інституту ім. В. Н. Каразіна у Харкові.
З 2018 року була експерткою з питань проведення судової реформи у команді Володимира Зеленського. Також вона є суддею третейського суду з медичних справ ВОО “Фундація медичного права і біоетики України”, входить до редакційної колегії журналів “Приватне право”, “Медичне право”, є віцепрезиденткою Фонду медичного права і біоетики України та головою дисертаційної ради юридичного факультету університету імені Каразіна. Венедіктова обіймає посаду з питань юридичного аудиту в угодах зі злиття і поглинання у юридичній фірмі Arbitis. Є авторкою близько 150 наукових робіт.
У серпні 2019 року увійшла до складу Комітету Верховної Ради з питань правової політики. А 28 грудня стала виконувачкою обов’язків голови ДБР.
Зовсім нещодавно, 13 березня 2020 року, наказом президента України Ірина Венедіктова була призначена членом Ради національної безпеки і оборони України.
Чоловік Венедіктової – Денис Колесник, співробітник кіберполіції України. У подружжя є діти: син Данило та донька Аделіна.
Незважаючи на те, що Ірина Венедіктова обіймала посаду т.в.о. директора ДБР протягом кількох місяців, навколо неї все ж встиг виникнути скандал.
Справа у тім, що її заступниками на посаді у ДБР стали Олександр Бабіков і Олександр Соколов. Якщо Соколов раніше працював в СБУ у Харківській області, то Бабіков відомий як колишній адвокат експрезидента Віктора Януковича.
Тоді у грудні 2019 року низка громадських організацій звернулася до президента, керівництва ДБР, Офісу генпрокурора та НАБУ з відкритим листом щодо недопущення призначення Бабікова заступником директора ДБР. Проте сама Венедіктова зазначила, що конкурсна комісія ДБР не знайшла у Бабікова жодного конфлікту інтересів, що завадив би йому стати заступником голови Держбюро розслідувань.
До того ж Венедіктова, очолюючи ДБР, підтримала скасування закону про недопущення переслідування і покарання учасників Майдану. Вона зазначила, що цей закон заважає об’єктивно розслідувати вбивства правоохоронців.
“Було вбито 78 мітингувальників та 13 міліціонерів. З точки зору справедливості, ми маємо пам’ятати і про 13-х загиблих правоохоронців, які виконували наказ. Якщо накази були злочинними, то відповідати мають ті, хто їх віддавав”, – заявляла Венедіктова.
Також відомо, що кілька років тому Ірина Венедіктова хотіла стати суддею Верховного суду України, проте вибула з конкурсу через низьку кількість набраних балів на профільному іспиті.
В електронній декларації за 2019 рік, заповненій у березні 2020 року, вже перебуваючи на посаді в.о. директора ДБР, Ірина Венедіктова вказала майно, яким володіє вона та її чоловік.
Їй належить офісне приміщення у Харкові площею 150 квадратних метрів і вартістю 821 288 гривень, машиномісце на 15,7 квадратних метрів, придбане за 85 000 гривень. Також Венедіктова є власницею земельної ділянки площею 1500 квадратних метрів вартістю 132 941 гривня у смт Високий, що на Харківщині. Там же вона має і житловий будинок площею 387 квадратних метрів і вартістю 2 561 894 гривні. Також у декларації Венедіктова вказала, що володіє автомобілем Porsche Cayenne 2013 року випуску за 867 311 гривень.
Нова очільниця ГПУ отримала у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна заробітної плати 136 721 гривню, гонорарів на 69 309 гривень та зарплатню за роботу народним депутатом – 186 156 гривень. До того ж у 2019 році мала дохід від надання майна в оренду на 32 000 гривень. На банківських рахунках Венедіктова зберігає 79 000 гривень, 5300 євро, а готівки має на 20000 доларів та 500 000 гривень.
Її чоловік, Денис Колесник, працюючи у Департаменті Кіберполіції Національної поліції України, отримав 312 737 гривень зарплатні. Готівки він зберігає на 20 000 доларів та 200 000 гривень, на банківському рахунку має майже 79 000 гривень.
