Актуальність і проблеми
Автори законопроекту зазначають, що на 1 січня 2018 р. в Україні налічувалося 11,7 млн пенсіонерів (27,8% загальної чисельності населення), серед яких 2,6 млн — особи з інвалідністю, понад 1 млн — перебувають у складних життєвих обставинах, 0,8 млн — ліквідатори та потерпілі від Чорнобильської катастрофи, 0,6 млн — ветерани війни.
Чисельність осіб віком 60 років і старше становила 9,7 млн осіб, або 22,9% загальної чисельності населення. На 100 осіб віком 60 років і старше припадало 79 дітей віком до 18 років і 257 осіб віком 18–59 років.
До того ж, за даними ООН, Україна входить у топ-15 країн світу з найшвидшими темпами скорочення населення. І в найближчі десятиріччя скорочення населення відбуватиметься майже виключно за рахунок населення працездатного віку. За умови збереження поточних показників народжуваності, смертності та міграцій ООН прогнозує зменшення чисельності населення України до 2050 р. на 28%, водночас частка осіб віком 60 років і старше зросте до 32%. Середній варіант прогнозу передбачає поступове підвищення сумарного коефіцієнта народжуваності до 1,8 дитини на 1 жінку у 2050 р. і зростання очікуваної тривалості життя в середньому на 5 років; за таких умов населення скоротиться на 18%, а рівень старіння зросте до 34%. Співвідношення між чисельністю населення пенсійного і працездатного віку зросте майже вдвічі. Демографічні зміни в Україні загалом відповідають глобальним тенденціям, але відбуватимуться щвидкішими темпами порівняно з рештою країн світу.
Саме тому сучасна солідарна пенсійна система, коли працюючі утримують пенсіонерів, вже вичерпує себе. Автори планують її замінити накопичувальною.
Яка система в Україні сьогодні
Система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів.
Перший рівень — солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду.
Другий рівень — накопичувальна система загальнообов’язкового пенсійного забезпечення, впровадження якої передбачається цим законопроектом, що базується на засадах накопичення коштів учасників системи у Пенсійному казначействі або у відповідних недержавних пенсійних фондах — суб’єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення та здійснення фінансування витрат на оплату договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат на умовах та в порядку, передбачених законом.
Третій рівень — система недержавного пенсійного забезпечення, що базується на засадах добровільної участі громадян.
Що пропонується
Законопроектом передбачається встановити обов’язкову участь у системі накопичувального пенсійного забезпечення всіх категорій працюючих осіб до досягнення ними пенсійного віку та залучення роботодавців до сплати пенсійних внесків на паритетних засадах. Так, роботодавці сплачуватимуть 2% від розміру заробітної плати працівників, а учасники системи (працюючі особи) сплачуватимуть внески в розмірі 1 відсоток від заробітної плати (доходу). За бажанням працівника, розмір його самостійних внесків може бути збільшено. Роботодавець зобов’язаний пропорційно доповнювати внески працівника власними внесками в розмірі до 5% від суми заробітної плати такого працівника.
У разі смерті особи, яка здійснювала накопичення, кошти перейдуть до її родичів.
Запропонована комбінована модель функціонування системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка передбачає акумулювання внесків у Пенсійному казначействі, а також в недержавних пенсійних фондах, допущених до діяльності у другому рівні пенсійної системи шляхом авторизації.
Зберігання активів Пенсійного казначейства буде здійснюватися банками-зберігачами, допущеними до діяльності в другому рівні пенсійної системи шляхом авторизації.
Як функціонуватиме система
Авторизація компаній з управління активами, зберігачів, недержавних пенсійних фондів буде здійснюватись шляхом включення їх до Реєстру авторизованих суб’єктів системи накопичувального пенсійного забезпечення.
Учасник системи повинен обрати пенсійний портфель (консервативний, збалансований або динамічний) авторизованої компанії з управління активами Пенсійного казначейства або авторизований недержавний пенсійний фонд.
Свій вибір учасник здійснює в електронному кабінеті на сайті Центрального адміністратора або подає заяву встановленого зразка до органів Центрального адміністратора. Внески учасників системи, які не визначились зі своїм вибором, підлягають автоматичному розподілу між пенсійними портфелями, управління активами яких здійснюється авторизованими компаніями з управління активами, з якими Радою Пенсійного казначейства укладені договори.
Учасник системи матиме право змінити пенсійний портфель або обрати авторизований недержавний пенсійний фонд. Також особа матиме право на отримання одноразових виплат, прискорених виплат, програмних виплат, довічних пенсій.
Ризики
Невирішеним лишається питання з фондом гарантування вкладів. Експерти вказують, що жодна держава у світі не може повністю гарантувати повне збереження вкладу, адже там величезні суми, які зростають у геометричній прогресії. Пропонують гарантування повернення банківських вкладів у розмірі 200 тисяч гривень. Тобто теоретично держава може гарантувати повернення мінімальної суми, однак великим питанням є, чи готовий сам вкладник платити відсоток задля збереження вкладу і чи, вклавши величезну суму, хтось погодиться отримати лише 30%.
Нечітко прописано, де саме будуть акумулюватися кошти, які платитимуть громадяни (хоча вказане Пенсійне казначейство, яке видаватиме дозволи на діяльність у цій сфері). Незрозумілим є критерій допуску на ринок недержавних фондів.
Також проблемним лишається питання захисту від інфляції. Якщо за основу брати іноземний досвід, то внески громадян фонд може інвестувати лише у суворо визначені урядом галузі (будівництво, класти на депозит), і з них буде набігати сума, яка допоможе врахувати інфляцію. Однак незрозумілий перелік цих галузей і банків, куди вкладатимуть кошти.
